Родина захисника передала бойовий прапор волонтерам вінницького «Тетрісу»
Наші захисники найвищою ціною щодня боронять Україну від загарбника, закривають небо від ворожих ракет. А в тилу сотні тисяч волонтерів підтримують воїнів: збирають кошти, закуповують необхідну техніку, готують смаколики, плетуть сітки.
На такій співпраці з фронтом тримається з перших днів великої війни щоденна кропітка робота волонтерського цеху «Тетріс», що у Вінниці. Нещодавно їхні мужні підопічні передали вінницьким волонтерам бойовий стяг як подяку за допомогу.
Бабуся захисника – також волонтерка «Тетрісу»
В основному волонтери «Тетрісу» плетуть для захисників маскувальні сітки, «кікімори», створюють захисні костюми. Самостійно збирають для цього кошти, повністю все самі закуповують та привозять. Передача подарунка з передової відбулася в урочистій та теплій атмосфері волонтерської родини. Цю почесну місію доручили представникам трьох поколінь родини захисника Максима Філіна: його бабусі, батьку та племіннику.
Червоно-чорний стяг – це бойовий прапор 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Гаслом бригади є такі слова: «Не сперечаємось, ставим крапку». Про це розповіла присутнім волонтерам бабуся захисника, вінницька поетка Тамара Філіна, яка також входить до числа невтомних трудівниць цеху.
Нашій сім’ї доручено вручити цей стяг команді волонтерів «Тетріс» за підтримку воїнів. Вашими добрими чуйними серцями, вашими щирими руками було виплетено 16 маскувальних сіток на бригаду. А також теплі пояси, шкарпетки, підстилки, ляльки-мотанки як обереги. А головне – ви вклали в цю роботу серце і вміння. Бійці з повагою оцінили вашу кропітку працю, терпіння і майстерність. Кожен день з ранку і до вечора ви бережете життя бійців: батька, сина, дочки, сусіда. Саме ваша волонтерська діяльність та небайдужість, пожертви та донати кожного із вас – це велика допомога захисникам. На цьому прапорі – сила ЗСУ, мужність і стійкість воїнів, кров і сльози матерів, жінок, дітей. З цим знаменом вони йдуть у бій, виживають у неймовірних умовах, знаходять сили і віру у перемогу. За дорученням командування бригади цей прапор вручаємо Ірині Присяжнюк – командиру на волонтерській ниві, – розповіла пані Тамара.
Свідомий вибір професії військового
Прийшли передати прапор також її син Олександр Філін з онуком, школярем Дімою, сином від старшої доньки.
Хочу подякувати волонтерам від себе, своєї сім’ї, мого сина та воїнів ЗСУ. Передаємо від них прапор бригади, підписаний побратимами. Це подяка за волонтерську допомогу. Мій молодший син Максим Філін у 2020 році поступив у Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. І одразу ж після закінчення навчального закладу, з червня 2024 року, – на війні. У 21 рік він уже командир батальйону. Зараз захищає нас у важких боях на Покровському напрямку, – розповів батько захисника.
Восьмирічний Дмитрик, учень початкової школи, дуже пишається своїм родичем. Розповів, що дядько Максим не дзвонить, рідко пише. Але племінник намагається з ним підтримувати зв’язок:
Недавно ми в художці малювали пса і жабу, я перекинув через «Вайбер» Максиму. Він мені відписав: «Дуже гарно, молодець».
А на урочистій передачі прапора хлопчик розчулився на розплакався. За ці щирі дитячі сльози воюють наші захисники. За те, щоб діти ніколи не плакали та були щасливими у рідній країні. Щоб вони нікого не чекали з війни, щоб усі були в домівках, біля своїх найдорожчих.
І волонтери «Тетрісу» щиро вірять, що це здійсниться. Тому не втомлюються допомагати захисникам рятувати наші життя на захищати Батьківщину від окупантів.
Оксана НІКІТІНА, фото автора
Читайте також
Морпіх з «Азовсталі»: «В полоні сепаратистів натерпівся більше, ніж від росіян»
Школяр з Вінниччини виготовляє для ЗСУ павербанки, зарядні станції і дрони
