Волонтери «Тетрісу» розповіли, чому їхні «волохаті» сітки вподобали військові

За кілька днів – третя річниця початку великої війни, майже одночасно з якою народився і вінницький волонтерський цех «Тетріс». У цих скромних стінах, убраних вишитими рушниками та зворушливими фіранками, війна згуртувала різних людей, об’єднаних єдиною метою: допомогти українським воїнам здобути перемогу, захистити їх від ворожого ока.

Роблять сітки, кікімори, халати, ноші

Працювати для Перемоги і до самої Перемоги вирішили учасники «Тетрісу». Тому майже безперервно, без відпусток, свят чи вихідних три роки плетуть маскувальні сітки, кікімори, виготовляють маскувальні халати, ноші для поранених, окопні свічки для наших захисників.

Приміщення цеху у Вінниці по вулиці Київська волонтерам надало керівництво торгівельного центру «Тетріс» абсолютно безкоштовно, розповіла «СічНьюз» керівниця волонтерів Ірина Присяжнюк:

Ми їм дуже вдячні, бо таке приміщення знайти без орендної плати просто нереально. За споживання електроенергії також не беруть з нас кошти. А обігріваємося тут «буржуйкою». Дрова шукаємо, де можемо. Навіть брали дозвіл у міста забрати гілки після обрізки.
А українки наші завжди люблять естетику і красу. Стіни прикрасили картинами, вишивками, рушничками – і вже працювати веселіше.

Удосконалили техніку

Ірина Присяжнюк згадує, що спочатку вони плели вироби зовсім іншої якості. Адже до біди ніхто не готувався, ніхто з них не мав раніше відповідних знань та досвіду. Тому тоді плели усі з різних підручних матеріалів. Ці сітки були дуже важкі, швидко намокали, довго сохнули, а без відповідного догляду у тканині заводилася цвіль. Але коли і таких матеріалів для сіток не стало, волонтери закупили агроволокно.

І така новація виявилася дуже вдалою – сітки стали у рази легшими, швидко просихають, полотно «дихає» та не загниває. Одна маскувальна сітка розміром 6 на 4 метри важить усього два кілограми. Таким способом, з агроволокна, «тетрісівці» почали плести першими на Вінниччині.

Удосконалили й саму техніку плетіння. Волонтери змінили схему виконання полотна, дізнавшись від військових, що найефективніше маскує саме така, «пухнаста» сітка.

Самостійно шукають кошти

Їхні вироби – сучасні, мобільні, зручні, легкі. Надійно маскують військових та їхню техніку. Тому реклама працює «на повну», всі передають позитивні відгуки. А волонтери та волонтерки постійно отримують нові й нові замовлення від військових.

Собівартість одного метра такої сітки коштує 900 гривень, це лише вартість матеріалів. Адже, окрім агроволокна, закуповують спеціальну тканину, основу.

Одного рулону вистачає на три-чотири дні роботи, а кошти на матеріали «Тетріс» вишуковує самостійно. Ми не маємо ніякої належності до жодного з фондів, грантів чи державних програм. Шукаємо гроші по знайомих, друзях друзів, проводимо різні благодійні вечори, – розповіла волонтерка «Тетрісу», вінницька журналістка і бард Тетяна Скомаровська.

Тетяна є авторкою та виконавицею пісень, тому часто організовує концерти з благодійною метою.

Дуже важко зараз із грішми стало. Беру на свої виступи кікімори, сітки – ставлю перед сценою і показую, аби глядачі бачили, на що підуть гроші, – розповідає вона. – Самі купуємо рулони, сітку, полотно. Працюємо тільки на довірі, на взаємній допомозі.

Свою власну автівку волонтерка уже давно перетворила на міні-вантажівку. Коли прийшли рулони на пошту, треба поїхати, завантажити в салон, завести в цех.

Плетуть безперестанно

У «Тетрісі» працюють люди різного віку – від 20 до 85 років. Вінничани абсолютно різних професій та соціального статусу. Багато приходить внутрішньо переміщених осіб, багато вже й роз’їхалися.

У нас навіть є карта України, де ми відмічаємо регіони, звідки приїхали наші волонтери-переселенці. Тут є Краматорськ, Херсон, Мелітополь, Нова Каховка. Багато й інших міст та селищ України долучаються до плетіння сіток для наших воїнів, – продовжує пані Ірина. – Щодня, з ранку до ночі, тут завжди хтось є. Хто не має можливості сюди приїздити, то вдома плете, а потім доносить голові елементи. Хтось щодня сюди приходить, хтось – раз на тиждень. Але ми вдячні за будь-яку участь у спільній справі.

Влітку у приміщенні дуже спекотно, тому перша зміна приходить плести сітки з самісінького ранку і до 14-ї години; плетуть у затінку надворі. А друга – з 17-ї години і допоки вистачить сил.

 В «Тетрісі» також гуртується до роботи і мистецька когорта.

Разом із поетом Олегом Крушельницьким ми відкрили клуб «Поезія незламних». Раз на місяць відбувається засідання клубу на базі міської бібліотеки-філії №13, до якого доєднуються всі бажаючі поети міста, – розповіла завідувачка бібліотеки Віра Лєбєдєва. – Недавно ми вирішили допомагати волонтерському цеху. Щоп’ятниці приходимо сюди, оскільки це вихідний у бібліотеці, долучаємося до корисної справи.

Черга на місяць

Замовляють вироби вінницьких волонтерів різноманітні підрозділи – від тих, де служать рідні чи близькі волонтерів, до зовсім незнайомих, з якими спілкувалися лише в переписці.

Це все «сарафанне радіо». Захисники побачили якість наших сіток, передають один одному. Багато допомагаємо підрозділу «Червона калина», 5-му прикордонному. Черга дуже велика. Є хлопці, що напряму дзвонять – чиї вони і звідки, ми не знаємо. Волонтери вінницькі багато підказують, до кого звернутися. Роботи завжди вистачає, незалежно від пори року, – стверджує волонтерка Тетяна Скомаровська.

Зазвичай у волонтерів черга на місяць вперед.

На сьогодні у нас черга на понад 100 сіток, – додає Ірина Присяжнюк. – Якщо дуже-дуже треба,то залишаємося працювати довше. Щоб швидше віддати. Зазвичай виготовляємо дві-три сітки на день. Але може бути і чотири-п’ять – у залежності від того, скільки людей приходить працювати.

Тому вінницький волонтерський цех «Тетріс» закликає вінничан приходити до них, додати свою допомогу у виготовленні виробів, які рятують нашим воїнам життя.

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»

Читайте також

Родина захисника передала бойовий прапор волонтерам вінницького «Тетрісу»

Школярі Вінниччини виготовляють окопні свічки навіть під час канікул