“Не ховався за спинами та не перекладав відповідальність”: загинув Андрій Олійник

Стало відомо, що вінничани Сергій Арбузов і Андрій Олійник загинули за Україну. Їх поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Про це інформують у міській раді.

Сергій Арбузов. Старший матрос

Народився Сергій Арбузов 21 травня 1989 року у Києві. Там закінчив школу та вивчився на зварювальника. Працював на будівництві.

Сергій Арбузов почав воювати два роки тому у лавах 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Брав участь у боях поблизу Кринок, Курахового, Покровська.

Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою «За штурм» та медаллю Міністерства оборони України «За поранення». Загинув Сергій у 35 років. Це сталося під селом Новоандріївка Волноваського району.

Як розповідає брат полеглого воїна Вячеслав, командири та побратими казали, що він нічого не боявся. Допомагав іншим переборювати страхи та разом йти вперед.  

Як каже брат, Сергій після Перемоги мріяв оселитися поблизу нього, у Вінниці.  Він хотів створити у місті над Бугом сім’ю, ростити дітей.

Андрій Олійник. Старший солдат

Народився Андрій Олійник 14 березня 1998 року у Вінниці. Виховувався в багатодітній родині. Закінчив ліцей №26 і Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну КНУБА. Працював у КП «Вінницяоблводоканал».

Андрій Олійник мобілізувався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. В складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка брав участь у військових діях на Херсонщині і Донеччині. Був старшим солдатом.

Загинув торік, 18 лютого, на Авдіївському напрямку. Це сталося поблизу села Первомайське. Захиснику було лише 25 років.

Понад рік вважався зниклим безвісти. І лише у день народження Андрія надійшло підтвердження про його загибель.

Як розповідають рідні полеглого Героя, Андрій брав участь в найгарячіших протистояннях з ворогом на Донеччині. Не ховався за спинами та не перекладав відповідальність на інших, за що отримав від командування бригади низку грамот та подяк.

Дружина брата загиблого воїна Оксана каже, що Андрій був веселої та легкої вдачі. Любив проводити час із друзями на природі та був фанатом комп’ютерних ігор. Мріяв по завершенні війни відправитись у подорож.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”

Читайте також

Смерть військового на Дніпропетровщині: побратими кажуть про самогубство

Ще два Захисники з Вінниччини  заплатили найвищу ціну за цілісність України