Від крану до гармати: військовий шлях вінничанина «Люцифера»
Іван із позивним “Люцифер” до війни працював у столиці: був машиністом баштового крану та фасадником. Про армію раніше навіть не думав — не служив ані строково, ані за контрактом. Та повістка змінила його життя. Про це інформують в 41-й окремій механізованій бригаді.
Артилерію порадили військові
Повертався додому, на Вінниччину, й дорогою підібрав двох військових. Вони й порадили мені йти в артилерію. Коли настав час обирати, згадав їхні слова — і не помилився, — пригадує Іван.
Так він став навідником самохідної артилерійської установки у 41 окремій механізованій бригаді. Після навчання вирушив на фронт — спершу на Куп’янський напрямок, далі — Донеччина: Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк. Там бійці пройшли справжнє випробування і загартування.
Врятував бойову машину
Під час Курської операції їхню “саушку” вразив російський дрон-камікадзе “Ланцет”. Вогонь спалахнув прямо всередині гармати. Завдяки злагодженості екіпажу вдалося загасити пожежу та врятувати машину, яку згодом евакуювали.
За мужність і рішучість “Люцифер” отримав нове звання — молодший лейтенант. Тепер він командує артпідрозділом, який веде бої на півночі Сумщини.
«Я воюю за своїх синів»
Під час одного з обстрілів росіяни спробували знищити САУ FPV-дронами. Проте бійці проявили кмітливість: збили кілька апаратів стрілецькою зброєю, а ще два безпілотники заплуталися в маскувальних сітках. Установка залишилася неушкодженою.
Івана нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Він дякує побратимам, волонтерам і всім, хто підтримує армію. Але найбільше — родині.
Я воюю за своїх синів. Мрію, щоб їм ніколи не довелося тримати зброю в руках. І закликаю кожного — долучайтеся. Нашій бригаді потрібні сильні, мотивовані воїни. Разом — переможемо, – каже він.
Читайте також:
«Вижив завдяки інтуїції та рішучості»: зворушлива історія бійця бригади «Рубіж»
Від бойового медика до командирки: мати двох дітей – про свій шлях на війні
Підготував Михайло ШАФІР, «СічНьюз»
