642 релігійні пам’ятки України зруйновані ворогом від початку війни

Повномасштабне вторгнення росії в Україну, що триває з лютого 2022 року, призвело до безпрецедентних руйнувань не лише інфраструктури та житлових будинків, а й об’єктів культурної та релігійної спадщини. Станом на початок 2025 року, за даними українського Міністерства культури та інформаційної політики, російські війська знищили або пошкодили 642 релігійні об’єкти, переважна більшість з яких – християнські храми. Ці дані, хоч і жахливі, можуть бути лише верхівкою айсберга, оскільки бойові дії тривають, і доступ до деяких територій залишається обмеженим.
Географія руйнувань
Найбільш постраждалими регіонами стали ті, що перебували під найінтенсивнішими обстрілами та окупацією: Донецька, Луганська та Херсонська області.
Донецька область очолює сумний список із 131 зруйнованим або пошкодженим релігійним об’єктом, серед яких 81 християнський храм.
На Луганщині окупанти знищили такі знакові споруди, як Свято-Катерининський храм у місті Щастя та храм Святої Матрони Московської в Рубіжному.
У Лисичанську значних пошкоджень зазнали Христо-Різдвяний кафедральний собор, Свято-Катерининський храм та Другий Митрофанівський храм із недільною школою.

Херсонська область також зазнала колосальних збитків, її релігійні споруди стали мішенями для артилерії та авіації.
Символи віри під вогнем
Серед сотень постраждалих об’єктів є як старовинні, історичні пам’ятки, так і відносно нові споруди, що мали велике значення для місцевих громад.
В Одесі світ сколихнула звістка про руйнування Спасо-Преображенського собору – об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що стало наочним прикладом варварства, спрямованого проти культурної ідентичності.

На Житомирщині постраждав 160-річний дерев’яний храм на честь Пресвятої Богородиці та Покровська церква, що є унікальними зразками народної архітектури.

На Київщині, що пережила окупацію на початку вторгнення, були пошкоджені Георгіївська церква у Заворичах та дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, які свідчать про вікову історію регіону.

Значні руйнування релігійних об’єктів зафіксовані також у Харківській та Запорізькій областях, де бойові дії не вщухають.
У Сєвєродонецьку був повністю зруйнований храм на честь ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”.
Трагедії мирної Вінниччини
Навіть регіони, що вважалися відносно тиловими, не уникнули руйнувань. На Вінниччині, яка після повномасштабного вторгнення прихистила тисячі переселенців, російські ракети також завдали шкоди. 14 липня 2022 року внаслідок ракетного удару по Вінниці зазнав пошкоджень храм на честь Георгія Побідоносця. Частково зруйновано один з куполів, вибито вікна та пошкоджено інтер’єри. Також було зруйновано господарське приміщення храму та частково пошкоджено приміщення недільної школи. Попри значні руйнування, богослужіння у храмі відновилися вже з 17 липня 2022 року.

Пізніше, 31 жовтня 2022 року, під час масованої ракетної атаки по всій території України, постраждав і Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир на Вінниччині. Там був пошкоджений іконостас, впало панікадило та повибивало вікна. Найтрагічніше, що від вибухової хвилі загинув послушник монастиря Вадим.

Зруйновані надії та втрачена спадщина
Загальна кількість знищених або пошкоджених релігійних об’єктів, за даними Інституту релігійної свободи, свідчить про цілеспрямовану атаку на духовні та культурні основи України. Серед них – 59 храмів Православної Церкви України, що є значним ударом по одній з найбільших релігійних конфесій країни.
Міжнародна реакція на культурне спустошення
Міжнародна спільнота рішуче засуджує триваючі руйнування релігійних об’єктів та культурної спадщини в Україні, скоєні російськими військами під час повномасштабного вторгнення. Організації та уряди по всьому світу висловлюють глибоке занепокоєння, документують злочини та вимагають припинення атак на цивільні та культурні об’єкти.
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) з самого початку вторгнення активно моніторить ситуацію та неодноразово офіційно засуджувала атаки на культурну спадщину України, включно з об’єктами зі списку Всесвітньої культурної спадщини. ЮНЕСКО нагадує, що згідно з міжнародним правом, умисне знищення культурних об’єктів може кваліфікуватися як воєнний злочин.
- Оцінка збитків: ЮНЕСКО верифікувала пошкодження сотень культурних об’єктів в Україні. Наприклад, руйнування Спасо-Преображенського собору в Одесі, що є об’єктом ЮНЕСКО, викликало особливий резонанс. Керівниця ЮНЕСКО Одрі Азуле заявила, що цей удар є “ескалацією насильства проти культурної спадщини України”.
- Посилений захист: організація надала посилений захист низці українських об’єктів культурної спадщини, а також розробила план дій у надзвичайних ситуаціях, що фінансується для допомоги у збереженні та відновленні.
- Співпраця: ЮНЕСКО співпрацює з українською владою та міжнародними експертами над інструментальним аналізом стану пошкоджених об’єктів для оцінки руйнівних процесів та подальшого відновлення.
Міжнародні суди та правова кваліфікація
Міжнародні судові інстанції також розглядають дії росії як потенційні військові злочини.
- Римський статут Міжнародного кримінального суду: Стаття 8(2)(b)(ix) Римського статуту прямо криміналізує напади на релігійні об’єкти. Дії російських військових, пов’язані з руйнуванням релігійних споруд в Україні, можуть бути кваліфіковані як такі злочини.
- Доказ геноцидного умислу: Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду у своїй “Політиці щодо культурної спадщини” наголошує, що посягання на культурну спадщину, включно з релігійними об’єктами, можуть слугувати доказом умислу скоїти геноцид, особливо якщо вони відбуваються одночасно зі спробами фізичного знищення цільової групи. Приклади з практики Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії та Міжнародного суду ООН підтверджують цю позицію.
Правозахисні організації та держави
Багато держав та міжнародних правозахисних організацій висловлюють глибоке занепокоєння ситуацією з релігійною свободою та культурною спадщиною в Україні.
- Комісія США з питань релігійної свободи (USCIRF): у звіті від 30 червня 2025 року USCIRF відзначила продовження “інтенсивного переслідування” українських православних християн, католиків та протестантів росією, а також зафіксувала численні випадки порушень релігійної свободи на окупованих територіях України. У звіті також підкреслено, що було зруйновано або пошкоджено 640 місць поклоніння та релігійних об’єктів. Голова USCIRF Вікі Хартцлер заявила, що “у росії та на окупованих нею територіях немає релігійної свободи”.
- ООН та інші організації: загалом міжнародні інституції, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, продовжують закликати росію дотримуватися міжнародного гуманітарного права та припинити атаки на цивільні та культурні об’єкти.
Документування злочинів та майбутнє відновлення
Українська влада та міжнародні організації активно документують усі випадки руйнувань, щоб притягнути винних до відповідальності. Важливо розуміти, що наведені дані є орієнтовними, і масштаби трагедії можуть бути ще більшими.
Усі, хто має інформацію про ушкодження культових споруд від російських обстрілів, закликаються повідомляти її на пошту religion@dess.gov.ua або за телефоном +380977053857. Кожен задокументований факт є кроком до відновлення справедливості та майбутнього відродження України.
Читайте також:
Чому стосунки з військовими стали трендом: реальні історії і проблеми
«Патріотичні» гонорари: як російські і світові зірки заробляють на війні
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”