Оренда біля фронту: за «вбиті» хати просять до 40 тис. грн – військові
Військовослужбовці на сході України дедалі частіше скаржаться на різке зростання цін на оренду житла у прифронтових районах. Подекуди за старі будинки без елементарних зручностей власники просять 30–40 тисяч гривень на місяць, що дорівнює вартості елітної оренди у Києві. Про ситуацію на місцях розповів офіцер 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Андрій Козінчук у коментарі ТСН.ua.
«Хати» без ремонту за ціною столичних квартир
За словами військового, проблема не є новою – вона коливається залежно від населеного пункту, однак загальна тенденція очевидна: частина місцевих мешканців намагається нажитися на попиті з боку армії.
На сході мій досвід 50 на 50. Є люди, які ставляться до військових з повагою і допомагають. Але є й такі, які не впускають на поріг або виставляють абсолютно неадекватні ціни, – пояснює Козінчук.
Серед випадків, які запам’яталися, офіцер згадує «подушну» оренду, коли за місце у кімнаті господарка брала по 3 тисячі гривень з кожного військового. У результаті в її будинку мешкало 11 бійців, а умови були далекими від мінімально прийнятних.
Запитав у господині, чи розуміє вона, що просто наживається на військових. Вона відповіла: “А що робити – дочка в медуніверситеті, треба носити хабарі”, — розповідає він.
До того ж, власниця не лише здавала житло за завищеними цінами, а й бралася за платні «ворожіння» для солдатів.
Уникнення договорів і «сірі» схеми
Попри існування в Міноборони механізму компенсацій за оренду, більшість домовласників уникають офіційного оформлення.
Люди не хочуть укладати договори, бо тоді треба платити податки. Тому все тримається на усних домовленостях, – зазначає офіцер.
Частина місцевих, за його словами, взагалі виїжджають у Дніпро чи Київ, орендують житло там, а свої старі будинки у зоні бойових дій здають солдатам за «грубі гроші».
Дефіцит житла та відсутність регулювання
Нерідко питання оренди доводиться вирішувати на рівні місцевої влади. У Павлограді, наприклад, мер прямо відповів, що вплинути на ринок не може – вільного житла немає.
Цінова політика фактично ніким не контролюється. І це велика неповага до військових. Більша частина зароблених грошей іде на житло, яке служить тільки для того, щоб помитися, випрати речі і трохи відпочити перед поверненням на позиції, – наголошує Козінчук.
Є й інша сторона: безкоштовні будинки та допомога від місцевих
Рієлтор Сергій Курганов підтверджує, що ситуації дуже різні. Попри випадки наживи, є й приклади безоплатної підтримки.
За його словами, в одному з населених пунктів власниця двох приватних будинків дозволила військовим проживати у вільному будинку, готуючи їм їжу із привезених продуктів.
Все залежить від совісті власника нерухомості. Є ті, хто намагається заробити, а є ті, хто навпаки роблять усе можливе, щоб допомогти, — пояснює рієлтор.
«Один орендує, а миється цілий взвод»
Іноді ситуації набувають кумедного характеру. В одному з випадків у Києві орендарем за документами значився один військовий. Проте за лічильником води стало зрозуміло, що квартиру використовує цілий підрозділ – витрати перевищували 45 кубометрів на місяць.
Проблема залишається системною
Офіцер Козінчук підсумовує: попри окремі прояви доброти, військові все ще часто змушені платити надмірні суми за житло у зоні, де вони ризикують життям.
Нам здається, що ми захищаємо цих людей, а вони цього не цінують. Та водночас завжди знаходяться ті, хто допоможе. Просто, на жаль, таких людей меншість, — говорить він.
Читайте також:
Військовий заявив про можливий злив координат перед ударом під час нагородження
На Покровському напрямку оборона перейшла у формат «кілзони» – військові
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”
