“Забивати худобу було шкода, а окупантів – ні”: історія Захисника “Мацика”

Позивний Захисника Віктора – «Мацик» – має та кумедну історію.

Це ще з дитинства, — усміхається він. — Я тоді любив ходити й наспівувати жартівливу пісеньку: «Мац-мац – її нема, підманула-підвела!». От хлопці й приліпили прізвисько «Мацик».

На другий день пішов добровольцем

Віктор родом із волинського села Котів, Луцького району. Попри те, що в армії він ніколи не служив, уже 25 лютого 2022 року (на другий день вторгнення) добровільно вступив до лав тероборони Луцького району.

Саме цей підрозділ першим серед бійців «Сталевої Сотки» (100-ї окремої механізованої бригади) прийняв на себе бойове хрещення: у березні–квітні 2022 року обороняв північно-західні підступи до столиці.

Навесні 2023 року Віктор разом із бригадою вирушив виконувати бойові завдання на схід України. Як командир піхотного відділення він воював у Серебрянському лісі, на Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках.

Працював забійником худоби

Цікаво, що в цивільному житті чоловік 14 років працював забійником худоби. Мав справу і з великою рогатою худобою, і зі свинями. Але сьогодні Віктор переконаний: нічого огиднішого за російського окупанта у природі немає.

Я й до війни ніколи не вважав їх друзями, а тепер — тим більше, — каже «Мацик». — Худобу, чесно, завжди було шкода. А ось шкодувати істот, які принесли на нашу землю війну, руйнування й смерть, — ну ніяк не можу…

Нині Віктор служить командиром бойової машини у 3-му механізованому батальйоні 100 бригади. Бойового досвіду в нього — більше, ніж вистачило б не одній армії.

Що допомагає триматися

— Що допомагає витримувати роки війни?

— Усе разом, — відповідає “Мацик”. — І молитва, і здатність тримати себе в руках. Але найбільше — думки про рідних.

Для Віктора це його 74-річна мама Надія Олексіївна, дружина Наталя та діти — 17-річна Аліна й 10-річний Денис.

Читайте також:

19-річний хлопець, який перетворив відвагу на зброю

Зірка «Ліги сміху» Кирило Ганін нарешті мобілізувався до ЗСУ

Фелікс ЖАНІН, за матеріалами 100-ї окремої механізованої бригади