Робить із цивільних справжніх “рексів”: військовий шлях сержанта “Джексона”

Захиснику Євгену – 42 роки. У минулому він був байкером на прізвисько Джексон — мчав європейськими трасами на своїй «Хонді». Їхав до Венеції через Чорногорію та керував бізнесом із виготовлення металоконструкцій у Черкасах.

Тепер Євген — головний сержант механізованої роти 32-ї Сталевої бригади. Замість шкіри — броня, замість гулу мотоцикла — звук ворожих FPV-дронів, а замість рівних автобанів — зруйновані дороги Покровського напрямку, де часом єдиний транспорт — старий велосипед.

Не за повісткою

На війну “Джексон” прийшов не за повісткою. 6 березня 2022 року сам стояв під дверима черкаського військкомату.

Записали номер і сказали: “чекайте». Але чекати Євген не став. Поїхав до Києва — і через столичний ТЦК потрапив до ЗСУ. Починав як логіст, возив боєкомплект. У листопаді 2024-го приєднався до новоствореної 32-ї бригади.

Зараз не 2022-й, коли ми йшли в невідомість. Тепер потрібна свідома відвага, — каже Євген.

Для Джексона сержант — це не просто звання, а позиція старшого побратима.

Сержант — це той, хто поруч 24/7. Ти і водій, і зв’язківець, і інженер, і психолог. Маєш знати все, щоб навчити інших, — пояснює він.

Механізована бригада – на … велосипедах

Прокидається Євген о 5:30. Перше правило сержанта — вигляд має бути бездоганним.

Коли хлопці встають, ти вже з настроєм, зібраний, заряджаєш їх позитивом.

А далі — полігон: стрільби, тактика, медицина. Робота до пізнього вечора. І головна місія — зробити з цивільних бійців справжніх «рексів».

Коли проводжаю їх на позиції, завжди кажу: “Ви для мене вже герої”. Бо вони йдуть туди, незважаючи на втому, риски, страх.

Покровський напрямок став випробуванням для логістики. FPV-дрони, що залітають на десятки кілометрів, повністю змінили правила гри — машинами до позицій майже не доїдеш.

Сміялися: ми — механізована бригада, а рухаємося з тачками й велосипедами, — згадує він.

Урятував випадок

Один похід Євген пам’ятатиме завжди. Необхідно було доставити їжу та дві каністри бензину для генератора. Єдиний транспорт: старий велосипед.

Ідеш і навіть педалі не крутиш, щоб чути небо. Почуєш звук — маєш шанс сховатися.

Тоді їх урятував випадок:

Я перечепився й упав. А дрон-почекун пролетів і влетів у дерево. За кілька хвилин туди прилетіло ще кілька дронів. Але ми вже були далеко. FPV колись були іграшкою, а тепер перевернули війну, — каже сержант.

Підхід до кожного

Євген визнає: контингент змінюється. Люди приходять втомлені, різного віку й стану здоров’я. Завдання сержанта — знайти підхід до кожного.

Треба говорити, ладнати, шукати точки дотику. Наші люди – з різних регіонів, із різними історіями. Моє завдання — навчити так, щоб усі повернулися додому живими.

Він не просто навчає — він піклується. Навіть у дрібницях. Уламки ворожих дронів, які не розірвалися, “Джексон” не викидає. Розбирає, дістає корисні деталі та міняє у волонтерів на необхідні речі для бійців.

Дівчата-волонтери дуже виручають. Хочу обміняти двигуни від “Шахедів”, наприклад, на антидронові плащі для роти.

У Черкасах та Києві залишилося мирне життя, друзі й переданий бізнес. Але на фронті в нього інша сім’я — його рота.

Як би важко не було, як би не втомлювались — ми мусимо працювати. Щоб наблизити перемогу. Іншого шляху немає, – підсумовує Євген.

Читайте також:

Підозрюваному у вбивстві військового РТЦК загрожує до 12 років тюрми

Біля Покровська ворог “просто валиться” від втрат

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 32-ї Сталевої бригади