Однією міною ліквідував трьох окупантів: історія Захисника Антона Воронова

Повномасштабне вторгнення Антон Воронов зустрів у своєму рідному місті — Сіверськодонецьку (до 2024 року — Сєвєродонецьк). Із перших днів війни чоловік прагнув стати до лав територіальної оборони, однак через велику кількість охочих його скерували до волонтерів.

Запропонували або прибирати місто, або допомагати з похованнями. Я обрав друге, — згадує Антон. — Протягом кількох місяців ми ховали померлих і загиблих мешканців мого міста…

Встиг евакуюватися перед окупацією

Усвідомлюючи, що окупації не уникнути, Антон встиг евакуюватися. А вже в липні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Перший позивний боєць отримав під час базової військової підготовки.

Із харчуванням тоді було складно. А я ж кухар за фахом, 13 років пропрацював на кухні, — з усмішкою розповідає він. — Не все з того, що нам пропонували, міг їсти. Тож хлопці пожартували: мовляв, справжній аристократ. Так і з’явився позивний «Граф».

Згодом Антон потрапив до 100-ї окремої механізованої бригади, де отримав нове, похідне від прізвища, ім’я — «Ворон».

Зазнав важкого поранення

Службу Антон розпочав розвідником-мінером та брав участь у боях за місто Залізне поблизу Торецька. Саме там Воронов зазнав важкого поранення.

Під час одного з виходів однією міною вдалося ліквідувати трьох окупантів. Але нашу позицію швидко виявили. Один побратим загинув, ще один був поранений. У нього уламок зайшов у щоку й вийшов через шию. Добре, що мав із собою дві аптечки — рану вдалося затампонувати лише з третьої спроби. Наступного дня ми змогли його евакуювати — він вижив, — пригадує «Ворон». — А згодом прилетіло знову. Тоді вже важке поранення отримав я: пробило шолом, уламки й досі залишаються в нозі…

Пройшов підготовку в Іспанії

Після відновлення Антон повернувся до служби й обійняв посаду начальника радіостанції групи управління та зв’язку. Також він пройшов два курси підготовки в Королівстві Іспанія.

Кажуть, іспанські інструктори й досі згадують смак шашлику, який віртуозно готував український «сеньйор Антоніо».

На прощальний вечір ми замовили 40 кілограмів м’яса. Готував переважно я, хоча хлопці допомагали, — усміхається боєць. — Усім сподобалося — і нашим, і іспанцям. Рецепт простий: м’ясо, сіль, перець, олія, паприка й, звісно, цибуля, – згадав Антон. 

Між бойовими завданнями складає LEGO

Після поранення в житті Антона відбулася ще одна важлива подія — він одружився. Його обраницею стала львів’янка Наталя.

У родині «Ворона» — ще двоє воїнів: один двоюрідний брат є ветераном Третьої штурмової, інший служить в «Азові». Три захисники в одній родині — промовисте свідчення того, як на Луганщині «чекали» на так званий «русскій мір».

А ще Антон має захоплення з дитинства, якому не зраджує навіть на фронті. 34-річний боєць обожнює складати конструктори LEGO. У коротких паузах між бойовими завданнями він завжди знаходить час, аби зібрати ще одну модель — як нагадування про мирне життя, за яке сьогодні воює.

Читайте також:

Заслужений артист України вперше розповів про пережите в окупації

НАБУ і САП викрили керівника фракції у Раді на пропозиції хабарів депутатам

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 100 окремої механізованої бригади