Алюміній у вакцинах безпечний: МОЗ спростовує міфи та оновлює календар щеплень

Міфи навколо вакцинації продовжують ширитися мережею, викликаючи занепокоєння у батьків. Один з найпопулярніших фейків – твердження, що сполуки алюмінію, які входять до складу вакцин, нібито можуть провокувати розвиток небезпечних патологій.

Та насправді цей метал не шкодить здоров’ю і не спричиняє формування алергій, аутизму чи інших порушень, наголошують у Міністерстві охорони здоров’я України.

Навіщо алюміній додають до вакцин

Солі алюмінію виконують у вакцинах важливу технічну роль – вони є ад’ювантами, що допомагають імунній системі краще “розпізнати” антиген. Завдяки алюмінію сильнішою є імунна відповідь на вакцину, доза самого антигену у вакцині може бути нижчою, а як результат – кращий захист, – пояснили у МОЗ.

Сполуки алюмінію безпечно використовують у медицині вже більше 70 років. За цей час науковці не виявили жодних доказів їхньої шкоди для організму.

Важливо: Данські дослідники більше 20 років вивчали дані понад 1,2 мільйона дітей. Вони не знайшли жодного підтвердження того, що алюміній може спричинити розвиток аутизму, аутоімунних патологій чи алергічних реакцій.

Цей метал постійно присутній у нашому повсякденному житті, і дитина отримує його з природними продуктами у значно більших кількостях, ніж через ін’єкції:

• немовля на грудному вигодовуванні отримує близько 7 мг алюмінію у перші пів року свого життя;
• малюк на вигодовуванні молочними сумішами – від 38 до 117 мг алюмінію за цей же період;
• у всіх вакцинах, які вводять дитині в перші роки її життя, сумарно міститься лише близько 4,4 мг алюмінію.

Згідно з міжнародними нормами та даними FDA, дози алюмінію у препаратах є абсолютно безпечними та значно нижчими за межі токсичності.

Новий національний календар щеплень в Україні

Поки медики руйнують старі міфи, в Україні активно впроваджують передові стандарти охорони здоров’я. З 1 січня 2026 року в країні почав діяти новий національний календар щеплень. Нововведення передбачають використання більш сучасних комбінованих препаратів та оптимізовану схему вакцинації.

Оновлений графік охоплює обов’язковий захист проти 11 інфекційних захворювань:

• туберкульоз;
• гепатит В;
• кір, паротит, краснуха;
• поліомієліт;
• дифтерія, правець, кашлюк;
• ХІБ-інфекція;
• вірус папіломи людини (ВПЛ).

Головні зміни, які варто знати батькам:

• Вакцинація проти ВПЛ: тепер щеплення від вірусу папіломи людини є обов’язковим для дівчат віком 12–13 років. Для цього держава вже закупила найсучаснішу 9-валентну вакцину.
• Нова схема проти гепатиту В: вакцинацію проводитимуть у два, чотири, шість та 18 місяців. Це дозволить використовувати сучасні комбіновані вакцини (АКДП+Hib+ВГВ), що зменшить кількість ін’єкцій та візитів до лікарні. Раніше щеплення робили окремо: у перший день життя, а потім у два та шість місяців.
• Зміна віку для КПК (кір, паротит, краснуха): другу дозу вакцини діти отримуватимуть у чотири роки замість шести. Це забезпечить ранній захист та запобігатиме важким ускладненням перед безпечним походом до садочка чи школи.
• Захист від туберкульозу (БЦЖ): щеплення проводитимуть уже через 24 години після народження дитини (раніше – на третю–п’яту добу). Дітям до семи місяців БЦЖ робитимуть без попередньої туберкулінової проби, якщо не було контакту з хворим на туберкульоз.
• Безпечний поліомієліт: Відбувся повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ). Вона містить неактивний вірус, тому взагалі не може спричинити захворювання.

Усі зміни вже набрали чинності. Сімейні лікарі та педіатри готові допомогти батькам адаптувати індивідуальні плани вакцинації малюків з урахуванням нових правил.

Читайте також:

Вінницьке медичне ралі: стартує чемпіонат України з екстреної допомоги

Тінь “добрих порад”: як настанови старших призводять до трагедій

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”