Вінниця прощається з «Айваном», який врятував десятки побратимів

Іван Глазков народився 27 травня 1986 року у місті Подільськ (Одеська область). В дитинстві разом із мамою переїхав до Вишгорода (Київська область). Після школи закінчив університет «КРОК» за спеціальністю «Менеджмент».

Відзначений багатьма нагородами

Але Іван не працював за фахом, а став військовим. Дружина також є військовослужбовицею. Перед повномасштабним вторгненням подружжя оселилося у Вінниці. Мало двох донечок: старшій – 10 років, молодшій – 10 місяців, інформують у Вінницькій міськраді.

Іван Глазков із позивним «Айван» у 2015–2016 роках боронив Україну на Луганському напрямку (в зоні АТО/ООС). У перші дні повномасштабного вторгнення пішов до ЗСУ як доброволець. Служив головним сержантом взводу та оператором БпЛА в батальйоні безпілотних систем «Мара» (у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго).

Іван врятував десятки побратимів, за що відзначений багатьма військовими нагородами. Пройшов гарячі точки Мар’їнки та Лиману. Свій останній бій сержант прийняв 2 липня 2026 року на Куп’янському напрямку. Йому тепер навічно  40 років.

Безстрашний та з почуттям гумору

Як каже дружина полеглого Дарія, Іван відзначався винятковою мотивацією та безстрашністю, завжди зголошуючись на виконання найважчих бойових завдань. Авторитет Івана був настільки беззаперечним, що волонтерські збори для батальйону закривалися за лічені дні. Люди довіряли йому.

Іван вважав Вінницю своїм рідним домом. У студентські роки грав на сцені у КВК, тому мав гарне почуття гумору. Це допомагало йому у житті. За будь-яких обставин Іван зберігав оптимізм. 

Церемонія прощання з Іваном Глазковим розпочнеться сьогодні, 6 липня, о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Висловлюємо співчуття рідним та близьким.

Читайте також:

Загинув Володимир Кравченко, який раніше опікувався енергозабезпеченням Вінниці

У Вінниці провели автопробіг на честь Героя Артема Іванішина

Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»