Незрячий ветеран війни навчає гончарству всіх охочих

Ветерани, особливо після важких поранень, втрат зору та ампутацій після повернення додому потребують психологічної та арт-терапевтичної реабілітації. Водночас їм бажано знайти якесь хобі, що відволікає від жахливих спогадів про участь у бойових діях. Чудово, якщо воно згодом переросте у професію, яка приносить прибуток. Ось гарний приклад.

Незрячий вінницький ветеран війни Іван Шостак пройшов курс навчання гончарству та нині працює у своїй домашній майстерні та у майстерні в реабілітаційному центрі. Започаткував громадську організацію «Гончарство в темряві» та власний бренд. Сам дає майстеркласи. Їхня кількість нелімітована.

Можу провести 8 майстеркласів на тиждень, а може бути й 2. Навчаю людей з інвалідністю. Ще ми виграли грант для навчання гончарству ветеранів та членів їхніх родин. На гончарному колі я навчаю новачків самотужки. А ось з ліпкою виробів людям допомагає моя помічниця. На майстеркласах не у всіх добре виходить на гончарному колі, тому деякі хочуть ліпити щось руками, — розказує Іван Шостак.

Раніше він переважно волонтерив, а зараз почав заробляти. Пише проєкти, отримує фінансування і за рахунок цього проводить все більше тренінгів. Іван не зациклюється суто на ветеранах. Дає можливість усім спробувати, відчути смак ремесла гончара. Серед учасників його занять, приміром, є діти із ДЦП.

Гончарство стало моєю професією. Спочатку за проєкти ми отримували у вигляді грантів відносно невеликі суми — 5 тисяч доларів, 7 тисяч. Але зараз написали крайній проєкт вартістю 20 тисяч доларів, і нам його погодили. Саме цю допомогу надають українські бізнесмени. Хоча переважно наші ідеї підтримують європейські донори, — пояснив Іван Шостак.

Читайте також:

Кашпіровського, який роками жив у москві, поховали у Вінниці: думки українців

На Вінниччині визначили найрозумніших юних дослідників: про що їхні роботи

Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»