Давид Ковальов продовжив воювати після семи контузій, а загинув на Курщині

Стало відомо про загибель ще двох Захисників із Вінниччини. Сайт «СічНьюз» підготував матеріал за повідомленнями територіальних громад.

Був командиром роти. Давид Ковальов

Народився Давид Ковальов третього травня 1995 року у Вінниці. Навчався у 21-й школі і Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Був офіцером запасу. Працював менеджером із продажів і начальником станції техобслуговування.   

Пішов на війну на початку вторгнення. У ЗСУ мав звання капітана. Командував взводом, а згодом – ротою 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Зазнав сім контузій, але після реабілітації продовжував воювати. За це був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест», відзнакою Президента «За оборону України» та відзнакою командування бригади.

Загинув 20 лютого цього року на Курському напрямку. Давиду Ковальову навічно залишилося 29 років. На нього чекали батьки з молодшим братом, наречена, рідні, близькі і друзі.

Як розповідає близький друг та кум полеглого воїна Юрій, Давид вміло захищав рідну землю, а його лідерські якості нерідко ставали запорукою збереження життів. До війни Давид у вільний час любив рибалити та подорожувати. Мріяв побратися зі своєю коханою дівчиною та створити велику родину.

Церемонія прощання з Давидом Ковальовим відбудеться сьогодні об 11:00  у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Крім того, о 12:00 вінничани зможуть вклонитися Герою біля його будинку за адресою: просп. Космонавтів, 17. Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Служив стрільцем. Роман Лукіянчук

Підтвердився факт загибелі Романа Лукіянчука, 1995 року народження. Він був жителем села Нестерварка Тульчинської громади.

Солдат Роман Лукіянчук служив стрільцем стрілецького батальйону. Деякий час вважався зниклим безвісти. На жаль, підтвердився факт загибелі Захисника. Він загинув 22 жовтня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу зі сторони противника. Це сталося поблизу населеного пункту Міньківка (Бахмутський район Донецької області),

Смуток за втраченим героєм наповнює серця всіх українців. Нехай пам’ять про Романа Олександровича буде вічною, а його подвиг завжди нагадуватиме про вартість свободи й незалежності нашої держави, – наголошують у Тульчинській громаді.

Вічна шана та пам’ять Героям!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»

Читайте також

Захисник з Вінниччини звільнився за станом здоров’я, а помер у тилу

Як впоратися з потоком негативних новин, якщо відчуваєте тривогу