skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Історія «Привида» з Умані, який пішов на фронт зі студентської лави

24 лютого 2022 року, у перші години вторгнення, Віктор прийняв рішення стати до зброї. Він потрапив до зведеної стрілецької роти Черкаського ОТЦК та СП. Отримав позивний «Привид».

Ще вчора студент Уманського педагогічного університету імені П. Тичини здобував знання з маркетингу та менеджменту. І ось він боєць на передовій. Замість офісу та планів розвитку бізнесу — окопи, бої й нова реальність.

Оборона Бахмута

У складі зведеної роти Віктор неодноразово відряджався до бойових бригад, підсилюючи піхотні підрозділи. Одним із найгарячіших напрямків для нього стала оборона Бахмута. Там його підрозділ зіткнувся з найманцями ПВК «Вагнер».

Вони просто кидали на нас маси людей, щоб виявити наші позиції. Лише після великих втрат у бій заходили професіонали, — згадує «Привид».

На початку війни, за його словами, перевага була на боці артилерії. Та з часом ситуація змінилася: сьогодні вирішальну роль на полі бою відіграють дрони. Особливо FPV, ефективність яких він відчув на власному досвіді.

Шлях після поранень

Після отриманих поранень Віктора тимчасово перевели до мобільної вогневої групи при Черкаському ОТЦК та СП. Проте вже восени 2023 року він повернувся у стрій і перевівся до 17-ї окремої важкої механізованої бригади. Там служить навідником у зенітно-ракетному артилерійському дивізіоні. Завдання «Привида» тепер — прикривати артилерію від ворожих атак.

Один із виїздів запам’ятався Віктору назавжди:

Працювали біля лінії розмежування, коли почули звук російського ударного БПЛА «Оріон». За мить — запуск ракети. Вона пролетіла зовсім поруч. І, на щастя, не спрацювала. Попри небезпеку, ми виконали завдання й повернулися живими, — розповідає Віктор.

Підтримка рідних

Вдома на воїна чекають мама, сестра та племінник. Саме думки про рідних допомагають Віктору витримати найтяжчі випробування.

Його послання до українців коротке і безкомпромісне:

Ніхто, окрім нас, не захистить наші сім’ї, домівки та землю. Тому ми повинні стояти й боротися.

Читайте також:

Історія володаря Кубку світу з ушу Артема Суонга, який загинув під Бахмутом

Згадуємо загиблого військового, якому Президент доводив, що він – «не лох»

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Back To Top