Капітан «Космос» розповів про штурми ворогів у формі ЗСУ та з українською мовою
Капітан Сергій із позивним «Космос» має за плечима 26 років служби. З них 23 присвятив Повітряним силам. Раніше працював із авіаційною технікою – від аеродромного транспорту до ракетного озброєння. Але останні півтора року Сергій воює у складі 128-ї бригади «Дике Поле».
Рахунок ішов на секунди
Спершу мене позаштатно залучили до роботи з РЕБ. Встановлював системи на автомобілі й тестував їх, щоб транспорт міг безпечно діставатися позицій – доставляти провізію та змінювати особовий склад, – каже «Космос».
Сергій облаштовував засоби радіоелектронної боротьби майже на всіх позиціях у районах Кам’янського та Степногірська. А у вересні 2025 року сам заступив на бойове чергування. Сергій ніс службу на командно-спостережному пункті. Керував опорним пунктом, приймав доповіді з позицій і передавав інформацію до бригади.
Під час атак я паралельно слухав вказівки командування і передавав накази бійцям. Рахунок ішов на секунди – потрібно було миттєво реагувати: звідки заходить ворог, де можуть закинути гранату, з якого боку намагаються прорватися, – каже військовий.
У грудні, після масованого обстрілу, було знищено Starlink, уламки пошкодили антени. Проте Сергій швидко відновив зв’язок.
Ми скручували дроти, піднімали антени вище, маскували їх. Робили все, щоб повернути зв’язок – без нього на передовій не встояти.
Завдяки злагодженій роботі підрозділів тоді вдалося доставити в епіцентр “кілзони” обладнання для контролю за переміщенням противника, який постійно змінював напрямки атак і тактику просування.
«Вони отримували поранення, але не зупинялися»
Кілька разів Сергію разом із побратимом доводилося вступати в ближній бій. Один із таких епізодів він запам’ятав особливо:
Того разу росіяни намагалися прорватися до нас. Їх було більше, а нас – лише двоє, і багато входів. Вороги стріляли по дверях, намагалися їх вибити. Але ми заздалегідь укріпили їх. Ця пауза дала нам шанс: я встиг передати інформацію, і ми відкрили вогонь. Було дивно – вони отримували поранення, але не зупинялися. Можливо, діяли під впливом препаратів. На щастя, допомогли оператори дронів – удар зверху вирішив результат бою.
За словами Сергія, противник неодноразово намагався діяти під прикриттям – у формі ЗСУ та з українською мовою. Це значно ускладнювало ситуацію: у зоні боїв важко одразу зрозуміти, хто перед тобою. Тому стабільний зв’язок був критично важливим. З їжею і теплом також було непросто.
Їжу нам скидали з дронів у картонних коробках. Цим картоном ми утеплювали підвал, закривали щілини. Коли надворі було мінус 17, у нас було мінус 3. І це вже здавалося теплом.
Після пів року на позиціях капітан “Космос” нарешті повернувся. Побратими жартома пропонували підстригти його самотужки, але він відмовився. Сергій каже, що перед відпусткою варто піти до барбершопу, а не стригтися “під одну насадку”. Бо навіть після фронту важливо залишати місце для звичайного життя.
Удома на Сергія чекають сестра та мама, яка має онкологічне захворювання. Найбільше він хвилюється саме за неї – лікарі забороняють їй нервувати. На Новий рік Сергій передав мамі голосове привітання – записав його в холодному підвалі й переслав через рацію.
Читайте також:
Троє сержантів повертають у стрій дрони із «сірої» зони
“Я пожартував”: мінус 100 тисяч бойових за сексуальні домагання в ЗСУ
Фелікс ЖАНІН, за матеріалами бригади «Дике поле»
