Медикиня «Весна» у ЗСУ — на своєму місці

Мрією про військо «Весна» жила з дитинства. Життя привело її в медицину: після закінчення медичного коледжу працювала в судово-медичній експертизі, а згодом — старшою медсестрою в дитячому садку.

Саме звідти — у 47 років — пішла на фронт. На календарі був 2022 рік. Про це інформують у 10-у батальйоні 59 ОШБр БпС.

У 2014 році не пішла через хворобу сина

У 2014 хотіла, але не змогла — син серйозно хворів. У 2022 році — рішення було миттєвим», — згадує «Весна»

У вересні вона потрапила до навчального центру «Десна». Від стресу перші дні майже не їла — тільки чай і печиво. Та швидко звикла. Було важко фізично, але характер загартував. Місяць у «Десні», три тижні підготовки в Славуті — і вона вже бойовий медик.

Двоє інструкторів із Британії весь час підтримували. «Свєта, ти впораєшся», — казали. Але на смузі перешкод, стоячи перед стіною, вона схопила автомат, розвернулася і… пішла. Втім — повернулася. І довела собі: зможе.

«Їй це подобається»

У листопаді 2022 року «Весну» зарахували до 10-го батальйону. Спершу — звільнене село Веселе на Миколаївщині. Старенькі приходили — роздавала ліки, поки все не скінчилося.

Потім — Донеччина. Перший поранений — контузія. Везла до Покровська. Не знала доріг, але впоралася. У Калиновому жила в бліндажі, де боролася з мишами — ловила їх книжками і викидала.

В евакуаційній машині — поранені. Карлівка, магазин «Аліса». Двоє важкопоранених. У машину вміщувався лише один. Іншого забрали побратими з танкового батальйону. Її руки під спиною пораненого були в крові. Але доїхали. І він — вижив.

Коли сина питають: «Твоя мама на війні?», він спокійно відповідає:

Їй це подобається. Вона — на своєму місці.

Втратила чоловіка

Після втрати чоловіка — болісної, але пережитої «в робочому порядку», вона не дозволила собі розкіш довго сумувати. Поруч — син. Життя триває.

Щоб відпочити, мені потрібно небагато. Але завжди знайду час, аби виглядати добре. Ми на фронті — не означає, що маємо бути знищеними зовні. Це міф.

Що буде після війни? Вона не знає. Але точно знає: сьогодні вона на своєму місці.

Читайте також:

Троє вінничан, яких вважали зниклими безвісти, виявилися загиблими 

Аудіоказки голосами ветеранів записують у містечку Бар, що на Вінниччині

Підготував Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»