skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Немає часу на журбу: вінничанин на протезах отримав «Золотий хрест» у лікарні

У Вінницькій обласній лікарні відзначили справжнього героя — старшого солдата Сергія Кумчака. Представники 32 окремої механізованої бригади вручили йому нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ — «Золотий хрест». Ця нагорода — символ мужності, сили духу та бойової звитяги, наголошують у військовій частині.

Ворожий дрон влучив під ноги

Сергій зазнав важких поранень під час евакуації тіл загиблих побратимів біля Піщаного на Донеччині. Ворожий дрон влучив прямо під ноги.

Боєць втратив кисть та обидві ноги. Проте зумів витримати ніч у холоді та з болем, поки його не врятували побратими. Один із них — Петро — виконав обіцянку, дану в тилу: витягнути друга будь-якою ціною.

Допомагає іншим пораненим

Родом Сергій із Шпикова (Тульчинський район, Вінницька область). Працював пожежником і підприємцем. На фронт пішов добровольцем.

Його приклад — це не лише історія військової звитяги, а й сили людського духу. Навіть у лікарні Сергій допомагає іншим пораненим, мотивуючи та підтримуючи. Один з його нових друзів, Василь із Закарпаття, завдяки спілкуванню з ним подолав глибоку депресію.

Символ перемоги життя над смертю

На вулицю Сергій виходить у футболці з написом «Немає часу на журбу». Цей девіз став його життєвим орієнтиром.

Завдяки протезам він уже вчиться ходити, а завдячуючи волонтерам — має сучасний електровізок. «Золотий хрест» на його грудях — не просто нагорода. Це символ перемоги життя над смертю, віри над відчаєм.

Читайте також:

У дружини полоненого Захисника Маріуполя згоріла кав’ярня 

Вінничанин Роман Точенюк — зв’язківець, який тримає фронт комунікацій у ЗСУ

Підготував Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз», фото 32 окремої механізованої бригади

Поділитися
3.7 3 голосів
Рейтинг статті
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Анатолій
5 годин тому

Ти приклад незламності!!! Дай Бог тобі життя в раю. Є ще в нашій Батьківщині нескорені. Слава Україні!
Мене ця війна зробила безхатьком, після підриву Каховської греблі. Все потонуло, все пропало на лівобережжі херсонщини, але я вцілів.
Низький тобі уклін, Сергію!
З повагою, Анатолій/74 роки

Back To Top