Пенсіонер МВС витримав 161 добу на передовій: прославився відео із тортом

Боєць із шоколадним тортом, який провів на позиціях 161 добу, виявився майором міліції у відставці. Колишній пенсіонер МВС з Одещини сьогодні воює у піхоті як старший солдат.

Понад півтора мільйона переглядів

Відео, де Геннадій спокійно їсть шоколадний торт просто на позиції, за дві доби розлетілося мережею: понад півтора мільйона переглядів і більше ніж 70 тисяч вподобань. Історією зацікавилися великі медіа – навіть журналісти Бі-Бі-Сі.

Почали телефонувати побратими з моєї колишньої військової частини. Багато хто був переконаний, що я загинув. А тут раптом – з усіх сторін це відео, де я з тортом, – усміхається він.

Геннадію – 52 роки. У минулому – майор міліції. Один із тих самих пенсіонерів МВС, про яких часто кажуть, що вони не йдуть воювати. Та насправді вже понад шість років він у війську. У ЗСУ Геннадій служить старшим солдатом і понад п’ять місяців тримав позиції на передовій.

Сварка на День народження

До армії він прийшов ще у 2020 році – задовго до повномасштабного вторгнення. Спочатку служив у зенітно-ракетному підрозділі. 10 березня 2026 року сплив подвійний термін його контракту – шість років служби, про які раніше він навіть не думав.

У 2026-му разом з іншими бійцями Геннадія перевели до 128-ї бригади “Дике Поле”. Після двох тижнів підготовки він став одним із двох добровольців, які погодилися зайти на позиції, щоб замінити побратимів. Пішов разом із напарником, з яким служив ще у зенітній батареї.

Свій день народження Геннадій також зустрів на передовій. Святкування було скромним – чай і… сварка із напарником.

Ми обидва за характером лідери. А коли в команді з двох людей – два лідери, це буває непросто. Напарник жартує, що так ми просто випускаємо пару, щоб розрядити ситуацію. Але в критичний момент ми добре знаємо: від злагоджених дій залежить наше життя.

Розпалити дрова було неможливо

За понад п’ять місяців на позиціях таких критичних моментів вистачало. Найважче, згадує Геннадій, було взимку – під час сильних морозів.

Коли було мінус 15, мінус 17 – це був найважчий час. Ми ж обидва з півдня, з Одещини, не звикли до таких холодів. До того ж тоді виникли проблеми з логістикою. Були хвилини відчаю. Але ми вистояли.

Щоб зігрітися, бійці вдягали на себе весь одяг, який знаходили у покинутих будинках: старі піджаки, куртки, будь-які лахміття, що залишилися після евакуації господарів. Єдиним джерелом тепла часто була чашка гарячого чаю – її тримали обома руками, щоб не втратити дорогоцінне тепло.

У багатьох хатах залишалися печі та заготовлені на зиму дрова, але розпалити їх було неможливо.

Піч є, дрова є. Можна навіть у руках потримати. Але варто лише розпалити – і дим одразу видасть позицію. Коли над тобою постійно кружляють дрони, це фактично підписати собі смертний вирок. Та й дахів у тих хатах давно вже немає.

Великим порятунком ставали туристичні грілки, які разом із продуктами та медикаментами доставляли важкі дрони – “Вампіри”. Тепла вистачало ненадовго, але у сильні морози це буквально рятувало.

Виходили чотири доби

Був і період, коли бійці залишилися без зв’язку.

Це теж було дуже важко. Бо вдома – дружина і дві доньки, які хвилюються і не знають, що зі мною.

Вихід із позицій тривав чотири доби. Дорога була складною й небезпечною, але попри втому обидва бійці ніби летіли.

Це було відчуття величезного полегшення. Напарник навіть пожартував, щоб я не переплутав зміну з ворогами і випадково не підстрелив. А я відповів, що нашу довгоочікувану зміну точно не сплутаю.

За 161 добу Геннадію разом із побратимом довелося сім разів вступати у бій із противником. Завдяки досвіду діяли швидко й злагоджено – ворог не встигав навіть передати інформацію, а ворожі дрони часто не встигали зафіксувати саме зіткнення.

Коли після повернення нарешті з’явився зв’язок і зарядився телефон, Геннадій одразу подзвонив додому. Попереду у нього довгоочікувана відпустка. Але спочатку – медичне обстеження та реабілітація після 161 доби на передовій.

Читайте також:

“М’ясні штурми” на броні: деталі гучного скандалу з полком “Скеля”

Бунт у Сосонці: газ, розбите авто ТЦК та втручання поліції

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами бригади «Дике Поле»