Пророк, якого вбили радянські кати: відзначаємо День народження Василя Стуса  

Сьогодні Василю Стусу виповнитися б 87 років. Він міг би досі жити і творити, якби злочинна радянська система не обірвала його життя. Йому залишилося назавжди 47… 

Коріння з Вінниччини

Стус мав сміливість говорити правду, критикувати тоталітарний режим, розмовляти українською в радянському Донецьку і просто любити Україну, що і стало його найбільшим злочином. 13 років свого життя геніальний поет-шістдесятник, дисидент, перекладач, публіцист був політичним в’язнем. За гратами радянські кати нищили стусівські вірші, ламали його фізично, але так і не подолали волелюбну душу сина України.

Василь Стус народився 6 січня (на Святий вечір за старим стилем) 1938 року у селі Рахнівка (Гайсинщина, Вінницької області. Він був наймолодшою (четвертою) дитиною у родині. Але через рік після його народження батьки переїхали до тодішнього міста Сталіно (Донецьк), щоб уникнути примусової колективізації. І з часом забирають туди дітей. Василь початкову та вищу педагогічну освіту отримав саме в Донецьку. 

«Народе мій, до тебе я ще верну…»

Сьогодні, мабуть, серед українців уже нема тих, хто не знає про Василя Стуса. Проте ще на початку 2000-х для українців це ім’я стало відкриттям. «Білі плями історії» – так тоді говорили учителі на уроках про тих, хто поставав з небуття.

Видавалися збірки віршів, які передавали з рук у руки почитати «на одну ніч», вносилися зміни у шкільну програму з української літератури та історії, Стуса ксерокопіювали та читали…. Друкувалися приголомшливі своєю жорстокою правдою публікації про поета, перейменовувалися площі і вулиці на честь незламного українця, скидаючи червоних ідолів.

«Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя…» – все сталося так, як пророче написав Стус. 

Кіно та книги про Поета

Багатьом українцям, особливо тим, хто у школі не вивчав Стуса, постать дисидента як громадського діяча та особистості відкрив повнометражний художній фільм «Заборонений», який вийшов на екран у 2019 році. А у 2023 році вийшла документальна драма “Ваш Василь”.

Справжній фурор викликала праця відомого українського історика, журналіста Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Сам автор здивувався популярності книги, адже публіцистичний твір, далекий від художнього стилю, створений на основі історичних документів, архівних даних, досить важкий для читання. 

Крім актуальності дослідження, мабуть, цікавості українцям до праці додав судовий позов Медведчука проти видавництва із вимогою не вказувати його ім’я. Сумнозвісний Віктор Медведчук нам відомий як кум президента країни-терориста, олігарх та голова проросійської політичної партії, державний зрадник.

А тоді, після другого арешту Стуса, він був його адвокатом. Поет відмовився від послуг кадебіста, проте його думку не взяли до уваги. Медведчук без згоди обвинуваченого визнав на суді «провину» Стуса.

Не переможений, бо безсмертний

Мабуть, ми ніколи не виміряємо глибину та важкість втрати українців, пов’язану зі смертю Стуса. І це не лише про знищені рукописи, про втрачені твори. Це про втрачене життя, про ненаписане, не зроблене для українського народу.

У серпні 1985 року Василь Стус перебував у карцері за те, що при читанні книги в камері він обперся рукою об нари. На знак протесту Стус оголосив сухе голодування, а в ніч з 3 на 4 вересня помер у глушині росії. Перепоховали прах поета у Києві, лише після завершення терміну ув’язнення, у 1989 році.

Але це не було остаточне повернення Стуса. Він і досі щодня повертається до нас. У нових читачах, у новому фільмі, новому дослідженні, він ще повернеться після Перемоги у всіх тих українцях, які зараз не вдома. Які на чужині та в окопах – через той самий ненависний тоталітарний режим, який вбив колись його тіло. Але не вбив душу.

«Ми ще повернемось,
обов'язково повернемось,
бодай –
ногами вперед,
але: не мертві,
але: не переможені,
але: безсмертні.»
В. Стус

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»

Читайте також

Батл українського і російського поетів-класиків – експеримент «СічНьюз»

Побачила світ книга генерала Василя Вовка про початок неоголошеної війни