Російські ЗМІ, які потрапили під санкції, залишаються доступними в ЄС

Попри запроваджені понад три роки тому санкції Європейського Союзу, вебсайти заборонених російських державних медіа залишаються доступними в переважній більшості випадків. Про це йдеться у новому звіті, опублікованому Інститутом стратегічного діалогу (ISD).

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, ЄС заборонив мовлення підконтрольних Кремлю ЗМІ, зокрема в інтернеті, як частину зусиль з протидії російській дезінформації. Однак у звіті ISD, на який посилається медіа Euractiv, наголошується, що заблоковані ресурси все ще зберігають значну онлайн-присутність, що є «постійною загрозою для західних демократій».

Проблема виконання санкцій

Згідно зі звітом, блокування з боку інтернет-провайдерів у країнах ЄС «здебільшого неефективне». Дослідники ISD протестували 58 доменів, пов’язаних з 26 підсанкційними медіа, такими як RT (раніше Russia Today) та Sputnik, у шести країнах: Німеччині, Франції, Італії, Польщі, Чехії та Словаччині.

Виявлено, що у 76% випадків провайдери не змогли заблокувати доступ до цих ресурсів. Автор звіту, ПаблоМарістані де ласКасас, пояснює основну причину.

-Коли ЄС накладає санкції на російські державні медіа, він згадує тільки сам бренд – Russia Today, Sputnik тощо, але не вказує, які саме домени належать цим організаціям,- пояснює Пабло.

Відсутність єдиного, оновлюваного переліку доменів ускладнює ефективне виконання санкцій як для країн-членів, так і для інтернет-провайдерів. Єврокомісію критикують за те, що вона не надає «необхідних орієнтирів» для реалізації блокування.

Ефективність блокування в різних країнах

Звіт також виявив значні відмінності в ефективності блокування між країнами. Найгірші результати показала Словаччина, де блокування не проводилося взагалі. Це може бути пов’язано з проросійськими поглядами прем’єр-міністра Роберта Фіцо. На другому місці опинилася Польща, тоді як найбільш ефективними визнано Францію та Німеччину.

Німеччина, попри високу ефективність блокування, залишається вразливою через значну російську діаспору. Три домени, включно з RT, щомісяця збирають понад 100 000 відвідувачів з території країни. Це є винятком, оскільки більшість інших підсанкційних доменів мають низьку популярність у ЄС.

«Дзеркальні» домени та соцмережі

У звіті також підкреслюється, що російські державні медіа активно використовують так звані дзеркальні домени, щоб обійти санкції. Вони копіюють вміст заблокованого сайту на нову вебадресу. Речник Єврокомісії, коментуючи ситуацію для AFP, зазначив, що провайдери несуть відповідальність за блокування доступу до всіх пов’язаних сайтів, включно із субдоменами та новоствореними.

Крім того, дезінформація поширюється через соціальні мережі. Дослідники звернули увагу на численні акаунти в соцмережі X, які публікують посилання на заборонені медіа. За травень такі акаунти опублікували майже 50 тисяч посилань, орієнтованих переважно на франкомовну та німецькомовну аудиторії. Хоча офіційні медіаакаунти X блокує, анонімні акаунти, які лише поширюють контент, перебувають у «сірій зоні» і, ймовірно, не обмежуються в межах ЄС.

Звіт ISD закликає Єврокомісію публікувати «постійно оновлюваний та публічно доступний список» усіх доменів, пов’язаних із підсанкційними медіа. Це б значно полегшило роботу країн-членів та провайдерів щодо виконання санкцій і посилення боротьби з дезінформацією.

Тим часом, деякі країни ЄС вживають власних заходів. Наприклад, у Латвії Національна рада електронних ЗМІ з 2022 року заблокувала понад 400 сайтів із російською пропагандою, 10 з яких було заблоковано лише четвертого серпня.

Читайте також:

Нова тактика окупантів: “Шахеди” з протитанковими мінами атакують Україну

У Луцьку відкриють “Дім Пако”: будинок Покальчуків стане культурним магнітом

Михайло ШАФІР, Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”