США та росія розпочали переговори щодо врегулювання в Україні

Сьогодні в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) розпочалася перша зустріч делегацій США та росії для обговорення війни в Україні. Ця подія викликає занепокоєння в Києві та серед європейських союзників, які побоюються, що США можуть піти на поступки кремлю в намаганні врегулювати конфлікт.

Видання Financial Times повідомляє, що переговори в столиці Саудівської Аравії стануть першою спробою на високому рівні знайти шляхи завершення повномасштабного вторгнення росії, яке триває вже майже три роки. Попередні спроби діалогу зазнали невдачі через жорстку позицію кремля.

Поступки США напередодні переговорів

Цього разу, за даними видання, США, схоже, готові до значних поступок ще до початку діалогу. Зокрема, йдеться про відмову від підтримки вступу України до НАТО та її прагнення відновити контроль над усіма окупованими територіями.

Такі сигнали викликають занепокоєння, що Дональд Трамп, прагнучи швидкого завершення війни, може погодитися на врегулювання конфлікту на умовах  путіна. Це може лише посилити впевненість російського президента у власній позиції та небажання йти на компроміс.

Андрій Козирєв, колишній міністр закордонних справ росії, підкреслює, що геополітичні амбіції путіна залишаються незмінними.

Для путіна холодна війна та її цілі ніколи не закінчувалися: підірвати НАТО, розколоти США та Європу та підпорядкувати Східну Європу, – пояснює Козирєв.

Він додає: оскільки путіну дають територіальні та стратегічні винагороди ще до переговорів, його заохочують завойовувати більше та обговорювати більш принизливі поступки, які він міг би отримати, посилюючи стару кремлівську мантру про слабкий демократичний Захід.

Сумніви щодо готовності кремля до компромісу

Поєднання активізації російських військ на фронті та прагнення Трампа якнайшвидше завершити війну викликає сумніви серед західних дипломатів щодо реальної зацікавленості кремля у врегулюванні конфлікту. Колишній високопоставлений чиновник США зазначає, що путін навряд чи погодиться на угоду, яка передбачає надання Україні необмеженої гнучкості для озброєння та продовження тісної співпраці із Заходом.

За його словами, путін боїться, що Україна просто стане сильнішою і наблизиться до Заходу. Це позбавить москву можливості розпочати нове вторгнення. Якщо диктатор відчує впевненість, що він може домінувати над Україною або що наша країна не зможе отримати підтримку від Заходу, тоді він може повернутися за більшим.

Склад делегацій та різні підходи до переговорів

На переговори до Ер-Ріяда прибули впливові представники обох сторін. Російську делегацію очолюють зовнішньополітичний радник путіна Юрій Ушаков та міністр закордонних справ Сергій Лавров. США представляють держсекретар Марко Рубіо, радник з національної безпеки Майк Волц та спецпредставник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф.

Андрій Колесніков, московський політолог, вважає, що “підхід росії – це підхід угод, а не миротворців”. За його словами, путін прагне “розділити світ і сфери впливу з Трампом” та встановити “нову залізну завісу і холодну війну”, що дозволить йому “тримати російське населення на короткому повідку без гарячої війни”.

Позиція України та можливі сценарії

Президент України Володимир Зеленський вже чітко заявив, що не прийме жодних рішень, ухвалених без участі Києва.

Ми не можемо визнати будь-які домовленості про нас без нас, – чітко заявив Зеленський.

Катерина Шульман, науковий співробітник Євразійського центру Carnegie Russia в Берліні, припускає, що путін може відмовитися від деяких своїх вимог, якщо вдасться досягти перегляду міжнародного порядку безпеки. Вона зазначає, що для путіна “війна йде не за Україну, а за екзистенційний суверенітет в очах Заходу”. Якщо він зможе переконати Захід “усвідомити велич росії, прийняти її назад до числа великих держав і скасувати санкції”, то “другорядні територіальні та практичні військові питання відходять на другий план”.

Занепокоєння європейських союзників

Європейські дипломати, висловлюючи занепокоєння на Мюнхенській конференції з безпеки, звертають увагу на швидкість, з якою адміністрація Трампа прагне переговорів з путіним, та на те, що кремль, ймовірно, матиме більше важелів впливу.

Один із європейських дипломатів підкреслює, що План «А» путіна – це продовження боротьби, а не мирні переговори. Він додав, що путін радий повернутися до війни, якщо він не отримає те, чого хоче, і може продовжувати це затягувати.

Невизначеність та майбутнє переговорів

Попри відсутність публічних коментарів путіна щодо майбутніх переговорів, його нещодавня заява Трампу про бажання “врегулювати причини конфлікту” залишає відкритим питання про справжні цілі Кремля.

Як зауважує дипломат ЄС, під “причинами конфлікту” путін може мати на увазі весь східноєвропейський театр, американські бази, американські війська. Це викликає занепокоєння навіть у союзників по НАТО, таких як Туреччина, в контексті можливих домовленостей про майбутнє Альянсу.

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”