skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Від танкіста – до військового психолога: історія Олександра «Малі»

Олександр із позивним «Маля» нині є начальником групи психологічного супроводу та відновлення танкового батальйону 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗСУ. Але починав він з іншої, бойової посади.

Вдома на Захисника чекають дружина та маленький син.

Штурм і танковий бій

Олександр родом із невеликого міста Шахтарське (Дніпропетровщина). Працював шахтарем на шахті «Ювілейна». У травні 2022 року був мобілізований. Потрапив до 17-ї бригади. Спочатку був механіком-водієм танка.

Це була робота, де ти буквально відчуваєш міць заліза під руками, але водночас усвідомлюєш величезну відповідальність за екіпаж, – каже Захисник.

Олександр брав участь у звільненні Херсонщини. Найбільше йому запам’ятався епізод під час штурмових дій.

Ми працювали разом із суміжними підрозділами. Пам’ятаю артилерійський вогневий вал, після якого пішли на штурм. Командир помітив ворожу БМП-3 на відстані 500 метрів. Навідник миттєво зреагував — кумулятивний снаряд буквально розділив ворожу машину навпіл. Того ж дня, коли ми їхали на дозаправку та поповнення БК, вивозили поранених прямо з поля бою, – продовжує “Маля”.

Психологічний фундамент для воїнів

Під час одного зі штурмів бойова машина Олександра наїхала на протитанкову міну. Він отримав акубаротравму. Тиждень реабілітації — і знову до строю. У 2023 році “Маля” вже став старшим механіком-водієм роти.

Здобувши бойовий досвід, Олександр зрозумів, що відчувають люди в бою та після нього. І вирішив їм допомагати!

У 2024 році командир підрозділу надав мені можливість пройти навчання у Військовому інституті КНУ ім. Тараса Шевченка. Тепер я продовжую службу як офіцер-психолог. Мій бойовий досвід допомагає краще розуміти хлопців. Психологія на війні — це фундамент, який дозволяє залишатися воїном навіть у найважчі часи, – наголошує “Маля”.

Олександр зауважив, що війна із 2022 року сильно змінилася. Тепер ШІ, роботизовані комплекси, дрони — це наше майбутнє і перспектива. Але головне залишається незмінним: жодна технологія не працює без людей.

Читайте також:

Чи загрожує Україні «другий Чорнобиль»: що кажуть експерти

40 днів тримав позицію з уламками в нозі

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗСУ

Поділитися
5 1 голос
Рейтинг статті
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Back To Top