Від трактора до броні: історія Захисника, який отримав «Золотий хрест»

Його руки ще донедавна керували трактором та екскаватором, а сьогодні міцно тримають важелі бойової машини. Завдання Олександра Семерика — прориватися крізь вогонь, аби рятувати побратимів. За мужність і професіоналізм він отримав відзнаку «Золотий хрест», яку вручив особисто Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«Головне — не зупинятися»
Коли машина тримається на ходу — треба їхати. Навіть якщо в кабіні дим після влучання FPV, головне — не зупинятися. Особливо тоді, коли везеш людей, — говорить старший сержант Олександр Семерик.
До повномасштабної війни життя Олександра із Звенигородського району Черкащини було тісно пов’язане з землею та будівництвом. Багаторічний досвід роботи на важкій техніці став вирішальним у його новій ролі — старшого механіка-водія бронетранспортера М113 у складі 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади.
Машина для нього — більше, ніж техніка. Це сталевий кінь, який бере на себе найнебезпечніші місії: доставку боєприпасів, вивезення піхоти та евакуацію поранених.
Врятував 11 поранених
Найважчим випробуванням став новорічний виїзд у село Піщане. Тоді М113 наїхав на протитанкову міну, а ворог був зовсім поруч — усього за 20 метрів.
Я бачив його і стріляв. У такі миті не думаєш — все робиться автоматично. Лише потім розумієш, що руки і ноги тремтять, — згадує військовий.
Попри поранення та довгу реабілітацію, Олександр повернувся у стрій. Він не міг залишити побратимів. Тільки в червні, ризикуючи власним життям, врятував 11 поранених. Його головна мотивація — вдячність товаришів, а також бажання захистити майбутнє своєї доньки та онучки.
Хочу працювати вдома, в Україні, а не їздити по заробітках. Це наша земля, і ми маємо відбудувати її після Перемоги, — каже воїн.
Його мрія — повернутися до мирної праці, будувати і відновлювати країну.
Читайте також:
Вінниця проводжає у вічність трьох Захисників, які загинули на Донеччині
Після поранень не витримало серце Володимира Поліщука, який воював з часів АТО
Фелікс ЖАНІН, за матеріалами 32 окремої механізованої бригади