Вінничанин «Ксьондз» розповів про поранення, навчання нових пілотів і родичів-волонтерів   

Андрію 10 січня виповниться вісім років. Для нього тато — справжній герой і приклад для наслідування. Якось у школі вчителька запитала дітей, ким працюють їхні батьки. Андрій підвівся і з гордістю сказав, що його тато захищає Україну.

Безкоштовно ремонтував техніку військовим

Батько хлопчика — вінничанин Ігор із позивним «Ксьондз». Нині він служить у складі 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

До повномасштабного вторгнення Ігор працював у різних галузях. Був слюсарем-механіком, займався підключенням інтернету, встановленням відеонагляду, обшивкою автомобілів і катерів. 24 лютого 2022 року він зустрів на роботі — на СТО.

Потім почалася співпраця з Нацгвардією. Це було під Києвом. Протягом року я безкоштовно ремонтував їхню техніку — всю, без винятку. Навіть БТРи, — згадує військовий.

“Дружина – справжня патріотка”

Дружина з маленьким сином на початку війни виїхали до Німеччини.

Але моя дружина — справжня патріотка. Через два місяці вона сказала: “Я повертаюся додому”. Я спитав — що ти там робитимеш? Вона відповіла, що не знає, але їде, — розповідає Ігор.

У 2023 році «Ксьондз» отримав повістку і приєднався до лав Збройних сил України.

Ми одразу домовилися: ніхто не ховається. Я все обговорив із дружиною та мамою — вони мене підтримали, — каже він.

Поранення і тривале лікування

Так Ігор опинився у 120-й окремій бригаді ТрО, у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів. Після навчання його направили під Красногорівку.

Ми були прикомандировані до 109-ї бригади ТрО. Їхній 105-й батальйон тоді підпорядковувався 59-й бригаді — нашій, гайсинській. Там я провів місяць у боях і зазнав поранення — розрив сухожилля на нозі. Лікування було тривалим і складним. А вже влітку 2025 року ми працювали під Бурлуком ще два місяці», — ділиться військовий.

Підтримка родини

Нині «Ксьондз» навчає особовий склад: передає бойовий досвід новим пілотам, навчає керуванню різними типами дронів, пояснює всі нюанси служби.

Я постійно заводжу на позиції нових людей, дивлюся, як у них усе облаштовано. Якщо потрібно — допомагаю, підказую, щось налаштовуємо.

Попри всі випробування, Ігор завжди відчуває надійну підтримку родини.

Дякувати Богу, ми – дуже сильна сім’я. Ми на зв’язку. Дружина сумує, але є розуміння: воюємо заради них. Тільки заради них. Я хочу, щоб мій син ріс українцем. Інакше не може бути.

Вітчим плете сітки, сестра збирає кошти

Підтримка рідних — не лише моральна, а й практична.

Потрібні маскувальні сітки — вітчим плете. Сестра збирає кошти. Зараз хочемо відремонтувати машину. У мене велика родина, і всі мене підтримують. Жодного разу я не почув сумнівів. Родина — це одне з головного, що тримає, – наголошує “Ксьондз”.

Читайте також:

Сергій Мазурик розповів про два поранення, вихід з оточення і особистий оберіг

ТОП-10 подій 2025 року в Україні. Версія «СічНьюз»

Фелікс ЖАНІН, за матеріалами групи комунікацій Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь»