Юна українка на протезах підкорить Токійський марафон заради мрії воїна

Першого березня 2024 року світ стане свідком неймовірної історії мужності та незламності. Юна українка, 13-річна Яна Степаненко, вийде на старт Токійського марафону. Вона прагне не просто подолати дистанцію, а й втілити у життя мрію військового.

Весна 2022 року назавжди розділила життя Яни на “до” та “після”. Ракетний удар по залізничному вокзалу Краматорська забрав у неї дитинство та обидві ноги. Здавалось би, це зламає будь-кого, але не Яну. Уже за рік, попри важкі фізичні та психологічні травми, дівчинка вийшла на старт Бостонського марафону. Не заради власної слави, а задля допомоги  військовому Олександру Рясному, який потребував спортивного протезу. Тоді Яна пробігла символічні п’ять кілометрів, сколихнувши серця тисяч людей по всьому світу та зібравши необхідну суму для Олександра.

Цьогоріч Яна не зупиняється на досягнутому. Її новий виклик – Токійський марафон. Є і нова благородна мета – допомога 36-річному Олександру Жавненку, бійцю бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Як і Яна, Олександр пережив страшну трагедію, втративши обидві ноги під час ворожого обстрілу поблизу Торецька восени 2023 року. До війни Олександр захоплювався танцями; рух і ритм були частиною його життя. Тепер, попри важкі фізичні втрати, він мріє повернутися до активного життя, знову відчути радість руху, бігу та танцю на паркеті зі своєю дружиною.

Яна відчуває особливий зв’язок з Олександром, адже їх об’єднує спільний біль та розуміння ціни втрачених можливостей.

У Олександра така ж ампутація, як у мене. І я знаю, як сильно він хоче бігати і танцювати. Я хочу своїм прикладом показати, що життя не зупиняється, що треба рухатися вперед і робити все для цього. Тому я хочу допомогти йому здійснити мрію, – ділиться Яна.

Свій забіг у Токіо Яна присвячує не лише втіленню мрії Олександра, але й нагадуванню світові про війну в Україні. Вона хоче привернути увагу міжнародної спільноти до трагедій українського народу, до тієї страшної ціни, яку наш народ щодня платить за свою свободу.

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”