skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Захисник-доброволець із Вінниці Сергій Присяжнюк помер внаслідок ДТП

На жаль, Вінниччина знову прощається із трьома Героями. Сайт «СічНьюз» зібрав матеріал за повідомленнями територіальних громад.

Сергій Присяжнюк (Вінниця)

Сергій Присяжнюк народився 15 січня 1988 року. Закінчив 27-у школу і Вінницький коледж Національного університету харчових технологій. Працював друкарем у поліграфічній галузі, пізніше – на підприємстві «Електричні системи». Мріяв створити сім’ю та виховувати дітей.

Сергій Присяжнюк пішов на війну добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Воював у 23-у інженерно-позиційному полку, а згодом – у 141-й окремій механізованій бригаді. Був стрільцем-санітаром на східному напрямку.

Помер 9 серпня на Дніпропетровщині. Це сталося внаслідок ДТП. Сергію було лише 37 років.

Як каже мати Небесного Воїна Ольга, він був Героєм, який не прагнув нагород, а просто виконував свою справу. Сергій захищав Україну, бо любив її всім серцем та не міг інакше.

Церемонія прощання з Сергієм Присяжнюком розпочнеться сьогодні о 10:30 за адресою: м. Вінниця, вул. Ю. Іллєнка, 10. Чин поховання воїна відбудеться на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Початок – о 13:00.

Артур Поляруш (Теплик)

Стало відомо про смерть солдата Артура Поляруша (Теплик), який довго вважався зниклим безвісти. Він загинув під час виконання бойового завдання 16 серпня 2024 року.

Народився Артур 24 квітня 1993 року в смт Теплик. Його батько був військовим. У 1994 році він забрав дружину з дітьми на постійне місце проживання у Вапнярку (там служив).

Артур навчався у Вапнярській школі №3 і Тульчинському ветеринарному технікумі. Потім закінчив Білоцерківський аграрний університет, став магістром ветеринарної медицини. Але працював не за фахом. Зокрема, на будівництві в Запоріжжі, а потім менеджером з продажів в мережі магазинів «Аврора».

В квітні 2024 року Артур був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у військовій частині, у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуш. Був номером обслуги кулеметного взводу єгерського батальйону.

В серпні 2024 року батьки отримали сповіщення про зникнення безвісти  сина в районі населеного пункту Комишівка (Покровського району Донецької області).  Майже рік вони чекали. Сподівались, що Артур живий, що він повернеться. На жаль, підтвердилось найгірше.

Тіло захисника вдалося повернули під час обміну. Слідчими правоохоронних органів ідентифіковано тіло полеглого Артура Поляруша. 12 серпня 2025 року його офіційно визнали загиблим.

Артуру – навіки 32… Його життя стало ще одним болючим нагадуванням про ціну кожного ранку… Завдяки його жертві і тисячам вже полеглих воїнів ми залишаємось живі та при державі, – кажуть у громаді. 

У зв’язку із загибеллю Артура Валентиновича, розпорядженням селищного голови у громаді оголошено триденну жалобу.

Зустрічають Артура Поляруша «на щиті» в суботу, 16 серпня. Коридор пошани формують таким чином:

-09:30 год – 09:45 год – с. Кивачівка – с. Марківка

-10:00 год – 10:15 год – селище Теплик (вул.Незалежності – І.Франка)

-10:30 год – 10:40 год – с.Степанівка (до батьківського дому Артура)

Чин похорону пройде цього ж дня о 12:00 год у селі Степанівка.

Станіслав Демидчик (Вапнярка)

На фронті загинув житель Вапнярської громади Станіслав  Демидчик. Він народився 7 вересня 2002 року.   

Старший солдат Станіслав  Володимирович служив  старшим навідником обслуги міномета 1 корпусу  Національної гвардії України «Азов». 9 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання Станіслав прийняв свій останній бій. Це сталося в районі населеного пункту Новоекономічне (Покровського району Донецької області). Місяць молодий боєць не дожив до свого 23-річчя, окупант обірвав молоде життя.

Світлий, добрий, життєрадісний, усміхнений, небайдужий до людей і рідної землі, вірний захисник, борець за правду та свободу своїх земляків. Таким Станіслав  Демидчик назавжди залишиться у нашій пам’яті, – кажуть у громаді. 

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять полеглим Героям України!

Читайте також:

Загинув Захисник, який для побратимів був не просто командиром, а найкращим другом

Підтвердилася загибель Захисника з Вінниччини, який зник безвісти торік

Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»

Поділитися
0 0 голоси
Рейтинг статті
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Back To Top