Герой з Вінниччини Денис Корчан загинув у полоні

На жаль, стало відомо про смерть ще п’яти Захисників із Вінницької області. Сайт «СічНьюз» зібрав матеріал за повідомленнями територіальних громад.
Олександр Овчаренко (Вінниця)

Уродженець Херсонщини Олександр Овчаренко плекав сімейне гніздечко у місті Берислав. Більшу частину життя працював мотористом на річкових суднах. А за два роки до повномасштабного вторгнення поїхав на заробітки до Угорщини. Проте після вторгнення повернувся в Україну та мобілізувався до війська.
Олександр був кулеметником 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів у 129-й окремій бригаді тероборони. Брав участь у боях на Запорізькому, Донецькому, Сумському напрямках.
Попри численні контузії та поранення, не полишав стрій. Життя воїна обірвалося 16 серпня при виконанні військового завдання поблизу села Велика Рябиця (Сумська область). Йому було 55 років.
Як розповідає дружина полеглого воїна Наталія, Олександр багато читав. Найбільше захоплювався історією України, переосмислював її та робив висновки. Досконало знав героїв доби козаччини та Гетьманщини. За своїм духом Олександр був у чомусь схожий на них.
Окрім дружини, на повернення додому сміливого воїна чекали мати, брат, син, невістка та маленький онучок.
Денис Корчан (Могилів-Подільська громада)

На щиті додому повертається могилівчанин Денис Корчан. Він – молодший сержант ЗСУ, 1991 року народження.
Наш земляк загинув, перебуваючи в полоні. Це сталося внаслідок катастрофи літака на території російської федерації 24 січня 2024 року.
Андрій Войцеховський (Теплицька громада)

На жаль, Теплицька громада разом із Джулинською громадою знову схилили голови у глибокій скорботі. Вони провели до місця вічного спочинку ще одного Воїна, який помер за Україну.
Народився Андрій Войцеховський 29 квітня 1976 року у місті Мелітополь, там пройшли його дитинство і юність. У 1994 році призваний на строкову службу. У 1995 році переїхав до м. Енергодар, там працював на заводі по виробництву нестандартного обладнання для ядерних відходів. Одружився. Разом із дружиною виховували двох донечок.
Війна для Андрія розпочалась у 2014 році. Він пройшов всі гарячі точки Пісків, Авдіїки, Маріуполя та втримував Бахмутський рубіж.
З початку повномасштабного вторгнення служив на посаді старшого навідника протитанкового взводу роти вогневої підтримки у складі 23 окремого мотопіхотного батальйону “Хортиця”. Побратими його цінували й поважали не лише за мужність, а й за вірність у дружбі та щирість.
Андрій неодноразово був поранений, але після відновлень без вагань повертався у бойовий стрій. Він до останнього подиху захищав Україну і кожного з нас. Молодший сержант Андрій Войцеховський загинув 5 липня 2025 року поблизу населеного пункту Маркове Краматорського району Донецької області.
Наразі рідне місто Андрія окуповане ворожою армією. Тому за рішенням родини Захисника поховали в селі М’якохід поруч з побратимом Іваном Бартєнєвим, з яким він пліч-о-пліч до останнього подиху захищав Батьківщину.
Владислав Греча (Ладижин)

В останню путь ладижинці провели воїна-Героя Владислава Гречу солдата Збройних Сил України.
Владислав Дмитрович народився 10 лютого 1969 року в місті Могилів-Подільський. В 1986 році закінчив місцеву школу, а в 1987 році – Вінницьке професійно-технічне училище.
З 1991 року Владислав почав працювати на Ладижинській ТЕС на посаді машиніста-обхідника котельного устаткування. Енергетиці він присвятив 27 років свого життя. У 2019 році Владислав змінив вид професійної діяльності: працював водієм великовантажного автомобіля за кордоном.
З початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну Владислав приєднався до лав тероборони. А з 2 березня 2023 року він почав служити в Збройних Силах України, водієм механізованого батальйону.
Владислав був доброю, щирою людиною, опорою для близьких, незламним побратимом у бою. Та, на жаль, 15 липня 2025 року у населеному пункті Михальчина Слобода (Новгород-Сіверського району Чернігівської області) внаслідок атаки ворожого дрону Владислав загинув.
Руслан Сивенюк (Могилів-Подільська громада)

Загинув молодший сержант ЗСУ Руслан Сивенюк, 1985 року народження. Це сталося 23 травня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Досі Руслан Миколайович вважався зниклим безвісти.
Щирі співчуття родинам, близьким і всім, хто знав Героїв. Вічна слава та світла пам’ять!
Володимир ПРИСЯЖНЮК, «СічНьюз»