Вінничанин «Адам» врятував побратима під вогнем в охопленому полум’ям будинку

Яків — солдат і стрілець 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Родом із Вінниці, йому 42. Але з 2025 року час для Якова вимірюється вже не календарем, а виходами на позиції у складі 1-го батальйону. Побратими знають його під позивним «Адам».

Найболючіший спогад

Найболючіший спогад «Адама» — з Донеччини. Каже, там було занадто гучно і занадто пекельно. Коли по рації повідомили, що в охопленому полум’ям будинку лежить поранений побратим із відірваною ногою, на роздуми не було жодної секунди. Яків разом із групою рвонув уперед — крізь вогонь і вибухи.

Повітря здригалося, земля здіймалася чорними стовпами, а смерть, здавалося, дихала в спину. За мить до того, як вони дісталися цілі, у будівлю влучив ворожий FPV-дрон, а слідом почався щільний мінометний обстріл.

Ворог методично накривав квадрат за квадратом, ніби прагнув стерти цю точку з лиця землі. Будинок, де чекав на допомогу боєць, розсипався просто на очах, перетворюючись на попелище.

Вижив дивом

«Адам» вижив дивом. Разом із побратимами вони встигли сховатися у сусідньому підвалі, коли обстріли ще тривали, але й там їх наздогнав ворожий дрон. Вибух у замкненому просторі, темрява, біль, осколки в руці та нозі. Далі — шпиталь у Хмельницькому, місяці відновлення і повернення до строю.

Пережите не зламало Якова. Він твердо вірить: ця війна завершиться лише нашою перемогою. А його мрія проста й така близька кожному воїну — щоб бойові дії якнайшвидше скінчилися, і він зміг просто повернутися додому.

Читайте також:

Вінничанин «Ксьондз» розповів про поранення, навчання нових пілотів і родичів-волонтерів 

Загинув у свій День народження: Вінниця попрощалася із Геннадієм Назаровим

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 111 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ