«Мамай» згадав про перемогу над «вагнерівцями», які вимагали здатися

До війни Артур працював на звичайній цивільній роботі. Встановлював євро-паркани, жив спокійним життям і будував плани на майбутнє.

Але 24 березня 2022 року він добровільно прийшов до Амур-Нижньодніпровського РТЦК Дніпра і зробив крок, що кардинально змінив його долю. Спочатку Артур служив у 58-му окремому стрілецькому батальйоні. А після реорганізації у 2023 році був переведений до 17-ї окремої важкої механізованої бригади — у розвідувальний взвод стрілецького батальйону. Починав кулеметником, сьогодні ж Артур командує ротою операторів безпілотних авіаційних комплексів.

Вдома на Захисника чекають найрідніші — мати, дружина та донька. Саме заради них і заради майбутнього України він тримає стрій.

Проти групи «Вагнера»
Із 2022 року «Мамай» пройшов через найгарячіші точки фронту: Бахмут, Майорськ, Зайцеве, Іванград, Карлівку, Хромове, Іванівське, Часів Яр.

Але особливе місце в його пам’яті посідає бій у Бахмуті. Тоді штурмова група «Вагнера» обійшла будинок одразу з трьох боків і вимагала українців здатися. Їх було лише четверо, але страху не виникало — тільки холодна рішучість.

Артур зарядив у РПГ термобаричний постріл і влучив у сусідню будівлю, де противник зосереджував сили. Дах злетів разом із бажанням ворога йти в атаку. Після цього українські бійці перейшли в контратаку та зайняли ще дві будівлі, знищивши більшість противника.

Якою є сучасна війна

У 2022 році переважали стрілецькі бої. Сьогодні вирішальну роль відіграють аеророзвідка й ударні дрони. Командири, які самі пройшли фронт, завдяки технологіям і досвіду зводять втрати до мінімуму, — ділиться Артур.

«Мамай» переконаний: тим, хто сумнівається, варто знати — підхід до служби в ЗСУ кардинально змінився. Звернення до рекрутерів бригади не означає негайне відправлення у штурм. Спочатку — навчання. Потужна технічна база, інструктори з реальним бойовим досвідом, зважений підхід до здібностей кожного. Тут підбирають посаду так, щоб воїн був максимально ефективним.

Це вже не «совкова» армія. Командири — від сержанта до офіцера — дбають про людей, бо життя воїна є найвищою цінністю. Поруч завжди буде старший побратим, який підкаже і підтримає. Сьогодні ЗСУ — це армія технологій, сучасного озброєння та можливостей для самореалізації. Кожна навичка знайде своє застосування у боротьбі з ворогом.

Читайте також:

Однією міною ліквідував трьох окупантів: історія Захисника Антона Воронова

Вінничанин «Адам» врятував побратима під вогнем в охопленому полум’ям будинку

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами відділення комунікацій 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України.