День пам’яті кіборгів: 242 дні незламної оборони Донецького аеропорту

Сьогодні, 16 січня, Україна вшановує пам’ять захисників Донецького аеропорту. Оборона летовища, яка тривала 242 дні – з травня 2014-го по січень 2015-го року, стала символом української мужності та стійкості. «Люди витримали, не витримав бетон» – ця фраза назавжди закарбувалася в історії сучасної України.

Хроніка оборони: від першого бою до останнього вибуху

Оборона ДАПу розпочалася 26 травня 2014 року, коли спецпризначенці, десантники та добровольці вибили проросійських бойовиків з нового термінала. Тоді ворог вперше відчув силу української зброї, зазнавши нищівних втрат.

Осінь 2014-го стала часом найзапекліших боїв. Російські гібридні сили щодня накривали аеропорт «Градами», артилерією та танковими обстрілами. Саме в цей період за стійкість захисників прозвали «кіборгами». Навіть вороги визнавали: звичайні люди не могли б виживати у такому пеклі, лише машини.

Трагічна розв’язка почалася у січні 2015 року:

• 13 січня – впала диспетчерська вежа аеропорту, яка стала «очима» оборонців.
• 16 січня – розпочався один із найважчих боїв, що тривав майже добу без перерви.
• 19-20 січня – бойовики, скориставшись «режимом тиші» для евакуації поранених, замінували та підірвали перекриття нового термінала. Під завалами загинули десятки героїв.
• 21-22 січня – останні вцілілі захисники залишили територію летовища. Будівлі були повністю зруйновані, триматися більше не було за що.

Історії тих, хто став легендою

За кожним днем оборони стоять реальні люди. Ось лише кілька історій «кіборгів», чиї імена стали синонімом вірності присязі.

Ігор Брановицький («Натрій»)

Кулеметник 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади. Ігор залишився у підірваному терміналі, щоб допомогти пораненим побратимам, хоча мав можливість вийти. Потрапивши у полон, він взяв на себе провину за дії кулеметника, щоб врятувати інших солдатів від розправи. Після жорстоких катувань Ігор був цинічно застрелений бойовиком «моторолою». Посмертно йому присвоєно звання Героя України.

Іван Зубков («Краб»)

Капітан, командир роти вогневої підтримки. Під час найважчих боїв у січні він, попри поранення, залишився в аеропорту. Коли ситуація стала критичною, Зубков викликав вогонь артилерії на себе, щоб зупинити прорив ворога. Він загинув під завалами термінала після другого підриву. Його тіло вдалося знайти і ідентифікувати лише через кілька місяців. 90-й батальйон сьогодні носить його ім’я.

Ігор Зінич («Псих»)

Молодший сержант, медик 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Ігор – людина, яка за кілька тижнів у ДАПі врятувала понад 50 життів. Він оперував і перев’язував під безперервним вогнем у крижаному терміналі, відмовляючись від ротації, бо знав: без нього хлопці не виживуть. Ігор загинув 20 січня під уламками бетонних плит. Останніми його словами були запитання про стан поранених.

Євген Межевікін («Адам»)

Майор (на той час капітан), командир танкового батальйону. Його танк був «паличкою-виручалочкою» для десантників у терміналах. «Адам» неодноразово вступав у прямі дуелі з ворожими танками, виїжджаючи на відкриті позиції, щоб відвернути вогонь на себе і дати можливість підвезти боєприпаси або забрати поранених. Завдяки його відвазі та тактичній майстерності було знищено десятки одиниць техніки окупантів.

Статистика пам’яті:

• Понад 200 загиблих захисників.
• Понад 500 поранених.
• Тисячі тонн випущеного металу на один квадратний метр.

Сьогодні, коли Україна веде повномасштабну війну, досвід «кіборгів» став основою для оборони Маріуполя, Бахмута, Авдіївки. Вони першими показали, що бетон може кришитися, але воля залишається цілою.

Читайте також:

На Запоріжжі оголошено термінову евакуацію через наближення фронту

Зеленський нагородив ветерана Олександра Терена орденом «За заслуги»

Яна ТИХОЛАЗ, «СічНьюз»