Взяла позивний як у Залужного: історія фронтової водійки Марини

До повномасштабного вторгнення Марина мешкала у Дніпрі, працювала масажисткою у фітнес-клубі та рятувала безпритульних тварин. 24 лютого 2022 року написала клієнткам, що змушена поставити роботу на паузу. А вже наступного дня стала до лав 108 окремої Кодацької бригади Сил ТрО ЗС України. Позивний «Волонтер» дівчина обрала невипадково. Такий колись мав генерал Валерій Залужний.

Тисячі кілометрів під обстрілами

Марина була готова до будь-якої роботи на війні:

Скажуть копати – копатиму, сил вистачить.

Але доля розпорядилася інакше – Марина стала водієм.

Її перший виїзд за кермом нагадував кіно. Дівчина їхала на задньому сидінні старих «Жигулів» разом із командиром, коли водієві раптово стало зле. Машина зупинилася. «Марусю, сядеш за кермо?» – запитав командир. Вона спокійно пересіла вперед. Така автівка колись була її першою. І цей «екзамен» Марина склала бездоганно. Невдовзі за нею закріпили фронтовий пікап.

Відтоді – тисячі кілометрів під обстрілами. Марина з усмішкою згадує наказ: «Маруся, жени!», коли дорога прострілювалася снайпером. Вона витиснула з машини максимум, перелітала через вибоїни і вивезла побратимів у безпеку.

Витрачає кошти на лікування й евакуацію чотирилапих

Навіть на війні Марина не залишає свою улюблену справу – рятує тварин. Значну частину платні за службу витрачає на лікування й евакуацію чотирилапих із зони бойових дій. Її пікап не раз ставав для них «швидкою допомогою».

Позиція Марини чітка й безкомпромісна:

Перемогу не треба чекати – її треба наближати. Не можете воювати – допомагайте армії, плетіть сітки, вимагайте підтримки. Кожен має зробити свій внесок.

Читайте також:

На фронті ліквідували чемпіона росії, який мав порушення інтелекту

Історія «грузино-бандерівця», який отримав нагороду на New York Fashion Week

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 108 Кодацької бригади ТрО