Кати у білих халатах: як медики рф знущаються з українських полонених

“Я їх сама б вбивала… Я їх ненавиджу”, – з такими словами зустрічає українських бранців медичний персонал у російських тюрмах. Лікарі та медсестри в рф, які складали клятву Гіппократа, офіційно стали катами. Вони не просто відмовляють у допомозі, а особисто катують поранених шокерами, б’ють у хворі суглоби та змушують випрошувати таблетки на колінах.

Про це йдеться в аналітичній записці “Анатомія тортур: свідчення про катування та жорстоке поводження з боку медичного персоналу в російській неволі”, яку опублікували Центр громадянських свобод та громадська організація “Військові медики України”. Документ доводить: звірства людей у білих халатах є частиною системної державної політики путіна та москви.

Курське СІЗО №1: “Я їх сама б вбивала… Я їх ненавиджу”

Одне із задокументованих свідчень описує умови утримання та ставлення медиків до українців у Курському слідчому ізоляторі №1. Під час щоденних перевірок ув’язнених змушували годинами стояти на жорсткій “розтяжці” – так званій позі для огляду.

На кожній перевірці ми могли звертатися до лікаря… Поки йшла ця перевірка, ми стояли на “розтяжці”, у так званій “позі до огляду”, ходила молода медикиня, років 22–23, яка казала, що “пробила б нам п’ятки” або: “Я їх сама б вбивала… Я їх ненавиджу”, – згадують звільнені з полону українці.

За словами постраждалих, медичний персонал постійно змінювався, проте ставлення залишалося незмінним. Жоден із працівників медичної служби не виявив гуманності чи професійного обов’язку – від українців вони не приховували колосальної ненависті.

Старий Оскол: катування хворобами та “тьотя в рожевому”

У СІЗО № 2, розташованому в місті старий оскол, медична служба практикувала катування ненаданням допомоги, свідомо доводячи хвороби полонених до критичних станів. Один з українців понад рік страждав від важкої грибкової інфекції. Вона почалася з ноги, а через повну відсутність лікування поширилася на обличчя та шию. Його катували хворобою понад 16–17 місяців, і це була позиція всієї медичної служби ізолятора.

Окрім ігнорування хвороб, у цьому ж СІЗО зафіксовано факти координації катувань медпрацівниками. Колишні полонені розповіли про жінку–фельдшера, яку між собою називали “тьотя в рожевому” через колір її медичного одягу. Вона фактично керувала бійцями російського спецназу, віддаючи накази, кого і як саме катувати.

Вона зазвичай командувала: “Оцьому – шокером, оцьому – електрофорез на коліно, щоб швидше пройшло”. При цьому “електрофорезом” росіянка називала сильний удар шокером у те місце, яке болить. Якщо ув’язнений скаржився на головний біль, удари струмом навмисно завдавали в сідниці або геніталії, щоб біль був максимально сильним.

Мордовія: “Доктор Зло” та видача ліків “як собакам”

Особливою жорстокістю відзначався персонал виправної установи № 10 у республіці мордовія. Журналістам уже вдалося встановити особу одного з тамтешніх катів у білих халатах – ним виявився 34–річний російський лікар ілля сорокін. У свідченнях полонених він фігурує під прізвиськом “Доктор Зло”.

Сорокін став єдиним медичним працівником установи, який постійно носив із собою електрошокер і застосовував його частіше за конвоїрів. Він навмисно бив струмом у хворі частини тіла. Зокрема, зафіксовано випадок, коли українського офіцера із тяжким захворюванням кульшового суглоба, який не міг довго стояти, медики свідомо били шокером саме в цей суглоб під час ранкової перевірки.

Приниження людської гідності

Процедура видачі щоденних медикаментів у мордовській колонії була перетворена на окреме знущання. Отримати необхідні ліки українці могли лише після виконання принизливої команди.

• Приймання препаратів починалося виключно з команди “На коліна!”.
• За відмови або спроби заперечити медичну допомогу повністю анулювали.
• Таблетки не видавали в руки – російський медик просто закидав їх у відкритий рот полоненого, наче собаці. Якщо бранець ловив ліки неправильно, повторно їх ніхто не давав.

Раніше Організація Об’єднаних Націй також публікувала звіти зі свідченнями цивільних українців, які перебували в неволі в рф, де підтверджувалися аналогічні факти системного насильства, психологічного тиску та відмови у базових медичних потребах. Оприлюднені правозахисниками дані стануть частиною доказової бази для міжнародних судів щодо воєнних злочинів кремлівського режиму.

Читайте також:

Зламані ребра та 18 днів без зв’язку: Лубінець “врятував” мобілізованих з ТЦК

“Нас покинули”: бійці 14–ї бригади 9 місяців без їжі та води на позиціях

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”