«Мальок» повернувся до ЗСУ, коли ворог наблизився до рідного міста

Розповімо історію військового Олександра із позивним «Мальок». Нині він – командир інженерно-саперного відділення танкового батальйону 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади. За плечима – роки служби і тисячі кілометрів за кермом. Олександр повернувся до війська, коли ворог наблизився до рідного міста Кривого Рога.  

Повернення без вагань
Свій перший контракт Олександр підписав ще у 2016 році. Після завершення служби (у 2021 році) він вирішив попрацювати за кордоном. Кермував негабаритними вантажами. Але повномасштабне вторгнення змінило всі плани.

Коли ворог підійшов до Кривого Рогу, я одразу зрозумів – маю повернутися. Приїхав в Україну й без зволікань пішов до ТЦК, щоб знову стати до строю у своїй бригаді, — згадує він.

Логістика – це основа
Досвід водія сформував чітке розуміння: жодна бойова операція не відбудеться без надійного тилу.

Логістика – це фундамент будь-якої місії. Від неї залежить усе: паливо, боєкомплект, техніка. Це величезна відповідальність і постійний ризик. Без забезпечення не працює жоден підрозділ, – пояснює Олександр.

Під обстрілом біля Лисичанська
Один із найнапруженіших моментів «Мальок» пережив навесні 2022 року неподалік Лисичанського НПЗ.

Я привіз повний боєкомплект і тільки заїхав у посадку – почався артобстріл. Це було миттєво. Дивом обійшлося: ніхто не постраждав, хоча машину пошкодило, – розповідає військовий.

Як змінилася війна
За словами Олександра, війна за цей час кардинально трансформувалася.

У 2022 році можна було підходити значно ближче до лінії фронту. Зараз це практично неможливо. Дрони повністю змінили правила гри – пересування стало значно небезпечнішим. Тому ми почали використовувати наземні роботизовані комплекси, а сама лінія бойового зіткнення розтягнулася на десятки кілометрів.

Про страх і вибір
На питання про страх «Мальок» відповідає без прикрас:

Боятися – це нормально. Не боїться лише той, кому байдуже. Я знаю, заради чого тут. ЗСУ – це велика родина, де всі підтримують одне одного. Якщо сумніваєшся – просто подумай, у якій країні хочеш жити.

До речі, вдома на Олександра чекають найрідніші – батьки та кохана.

Читайте також:

У полку “Скеля” без жодного бою масово гинуть новобранці через катування та хвороби

Зламані ребра та 18 днів без зв’язку: Лубінець “врятував” мобілізованих з ТЦК

Фелікс ЖАНІН, за матеріалами 17 окремої важкої механізованої Криворізької бригади