Через відсутність офіційного цвинтаря вінничани ховають тварин у лісі
Між деревами – невеликі таблички з фото, іменами та датами. Біля однієї з могил стоїть рамка з котом на ім’я Пуся: «Ми пам’ятаємо тебе безтурботною та ніжною. Сумуємо за тобою…».

Далі – чорний надгробок із гравіюванням собаки Річарда.

Осіннє листя вкриває дерев’яні хрестики, іграшки та засохлі квіти.
Це – неофіційне кладовище домашніх тварин у лісі на Івана Богуна, про яке більшість вінничан навіть не здогадується.
«Ховають тихо, щоб ніхто не знав»
Тут поховані десятки, а може й сотні улюбленців. Деякі могилки свіжі, інші вже заросли мохом. Люди приходять сюди потай – зазвичай у вихідні або в будні вечорами. Приносять лампадки, іграшки, квіти.

Це місце не має статусу, але має душу. Його створили вінничани, які не змогли залишити своїх тварин без останнього притулку.
Без статусу, але з потребою
Попри те, що кладовище фактично існує вже кілька років, міська влада не визнає його офіційним.
Вінниця – одне з небагатьох великих міст України, де досі немає легального кладовища для домашніх тварин.
Водночас у місті працює ритуальна служба для тварин, яка пропонує кремацію та допомогу з похованням. Ціни залежать від ваги улюбленця: кремація невеликої тварини (до 10 кг) коштує близько 7000 грн, а більшої (від 30 кг) – близько 9000 грн.
Для багатьох сімей це надто дорого, тому люди й далі ховають своїх тварин самотужки – у лісах і на узбіччях, ризикуючи порушити санітарні норми. У Києві, наприклад, працює муніципальний цвинтар у селі Пирогово, а у Львові діє приватна кремація з видачею урн.
У Вінниці ж власники змушені або ховати тварин потай у лісах.

Любов, яку видно навіть крізь листя
Та коли стоїш серед цих могил, важко думати про бюрократію чи дозволи.
На дерев’яних табличках – «Мурчик», «Джессі», «Бім», «Пуся», «Бантік» та інші. Біля деяких – іграшки, засохлі квіти або фото.
Це – прості символи великої любові.
Люди приходять сюди, щоб сказати «дякую». І, можливо, саме тому місце виглядає не похмуро, а світло – навіть восени.
«Місто не має права закривати очі»
Питання створення офіційного кладовища для тварин у Вінниці піднімали неодноразово, ще з 2018 року. Але далі обговорень справа не пішла.
Поки чиновники зважують варіанти, вінничани вже створили місце пам’яті – самі, своїми руками, у лісі, який для них став особливим.
І поки міська влада не пропонує альтернативи, такі «нелегальні» цвинтарі з’являтимуться знову. Бо любов до тварини – це не емоція, а частина культури. І вона теж заслуговує на своє місце під сонцем.
Читайте також:
В Астані відкрився український ресторан – росіяни розлютилися через котлету
На Вінниччині просять перейменувати вулицю, названу на честь загиблого воїна
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”




