Гендерний дисбаланс у науці: чоловіки захопили 80% місць в аспірантурі

Українська наука переживає безпрецедентний гендерний перекос — 80% усіх вступників до аспірантури у 2025 році виявилися чоловіками. Така разюча статистика контрастує з майже ідеальним балансом серед тих, хто вступає до магістратури, де співвідношення становить 51,8% чоловіків проти 48,2% жінок.

Про цю тенденцію повідомив Сергій Бабак, який очолює Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

“Загалом основна сесія показала хороші результати серед вступників, як в аспірантуру, так і магістратуру”, – зазначив Сергій Бабак.

Незважаючи на високий відсоток неявки абітурієнтів на вступні випробування (16,3% для магістратури та 20,4% для аспірантури), рівень підготовки тих, хто таки прийшов складати іспити, виявився вражаючим.

Статистика успішності вступників говорить сама за себе: лише 6 осіб із майже 13,6 тисячі не змогли подолати пороговий бал для вступу в аспірантуру. Для порівняння, серед майбутніх магістрів цей показник склав 79 осіб із 93,6 тисячі зареєстрованих.

Понад 65% вступників як у магістратуру, так і в аспірантуру продемонстрували високий рівень знань, отримавши від 150 до 200 балів на випробуваннях.

Щодо іспиту з іноземної мови, який є частиною єдиного вступного іспиту (ЄВІ), поріг не подолали 2,7% кандидатів в аспіранти (298 осіб, з яких 212 чоловіків і 86 жінок). Серед майбутніх магістрів цей показник дещо вищий — 4,87% не склали тест з іноземної мови, причому гендерний розподіл тут виявився практично однаковим.

Цікаво, що високі бали (150-200) з іноземної мови отримали 39,8% вступників в аспірантуру та 29,3% у магістратуру, що свідчить про загалом добру мовну підготовку майбутніх науковців.

ЄВІ, яке складають вступники, включає в себе тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) та випробування з іноземної мови, що дозволяє комплексно оцінити готовність абітурієнтів до навчання на вищих освітніх рівнях.

Експерти освітньої галузі поки не коментують причини такого разючого гендерного дисбалансу серед аспірантів. Можливо, це пов’язано зі специфікою воєнного часу або з особливостями наукових напрямків, які обирають вступники.

Якщо тенденція збережеться, вона може суттєво вплинути на гендерний склад української науки в майбутньому десятилітті, коли нинішні аспіранти стануть основою наукового потенціалу країни.

Дарина КОЗАК, «СічНьюз»