Історія будівлі колишньої думи Вінниці, де збиралася Директорія УНР
Будівля міської Думи – не лише перлина Вінниці, а жива сторінка історії міста. Одна з найвизначніших пам’яток – приклад вінницького модерну початку ХХ сторіччя. Будівлю Думи спроєктував архітектор Григорій Артинов, який багато уваги приділив головному фасаду та інтер’єрам. Він підбирав навіть меблі й колір концертного роялю. Про це інформує офіційний туристичний сайт Вінниці.
Тут працював Микола Оводов
Історія будинку розпочалася у 1911 році. Його звели по вулиці Поштовій (нині вул. Соборна, 67). Міська влада спеціально придбала цю ділянку для нової Думи.
Новий будинок був триповерховим, «Г»-подібної форми, і з невеликим внутрішнім двориком. На першому поверсі був міський банк, на другому – міська управа (із робочим кабінетом міського голови Миколи Оводова), а на третьому – «Біла» зала для засідань депутатів.
Перший поверх оформили темними рустами (неотесаним камінням), а другий і третій об’єднали високими напівколонами (подібні прикрашали входи до будівлі). У декорі використали герб Вінниці і дати початку існування міської Думи та будівництва споруди. Круглий отвір у центральному трикутному фронтоні зараз порожній. Колись у ньому був годинник.
Побували Петлюра, Пілсудський, Маркович…
Будівля має велику історичну цінність. У «Білій залі» відбулось кілька державних нарад Директорії УНР. В 1919 році тут побував глава ЗУНР Євген Петрушевич, а в травні 1920 року очільник УНР Симон Петлюра приймав у цій будівлі лідера Польщі Юзефа Пілсудського. У Думі працював і державний та громадський діяч, письменник Дмитро Маркович.
У 1941 році радянська влада залишила Вінницю. А після визволення міста від нацистів вже не повернулася до цієї будівлі. Приміщення Думи почали використовувати керівні органи цукрового тресту і обласного постачального об’єднання.
Дзеркало з трьома кульовими отворами
Після здобуття Україною незалежності частину приміщень пам’ятки архітектури до минулого року орендувала Вінницька торгово-промислова палата.
Наразі будівля міської Думи перебуває у комунальній власності міста. У 2019 році там планували ремонтно-реставраційні роботи, але через пандемію і повномасштабне вторгнення цього поки не сталося.
До речі, на третьому поверсі будинку досі залишилось дзеркало з трьома кульовими отворами. За легендою, це сліди пострілів вірних більшовикам солдатів, які прагнули утвердити у Вінниці радянську владу.
Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»
Читайте також
Історія вінницького готелю “Палас”, який проєктував Григорій Артинов
