Історія Максима Устименка, який врятував село, відвівши підбитий F-16

Він був одним із легендарних «Привидів Києва», одним із перших опанував винищувачі F-16 і мав шанс врятуватися тієї фатальної ночі. Але підполковник Максим Устименко обрав інший шлях – відвів охоплену полум’ям машину від житлових будинків, пожертвувавши собою заради порятунку мирного села. Сьогодні згадуємо Героя, чиє серце належало небу та людям.

Останній виліт

Трагедія сталася в ніч проти 29 червня. Під час виконання бойового завдання літак Максима Устименка був підбитий ворогом. Ситуація була критичною, але пілот мав технічну можливість катапультуватися. Проте під крилом літака було село. Розуміючи, що падіння некерованої машини призведе до численних жертв серед цивільних, льотчик ухвалив своє останнє рішення – він тримав штурвал до останнього, відводячи загрозу від осель.

Максим загинув, але врятував сотні життів на землі. За цей подвиг йому посмертно присвоєно звання Героя України.

Шлях до неба: від «Привида Києва» до F-16

Максим Устименко був професіоналом найвищого ґатунку. Льотчик-винищувач першого класу, він ще до 30 років досяг вершин майстерності, опанувавши чотири типи літаків: ХАЗ-30, Л-39, МіГ-29 та новітній F-16.

Військова служба Максима розпочалася задовго до отримання західних винищувачів. З перших хвилин повномасштабного вторгнення він став на захист столиці у складі 40-ї бригади тактичної авіації, ставши одним із тих, кого народ назвав «Привидами Києва».

Він був не просто виконавцем, а рушієм змін в українській авіації. Разом із побратимами Андрієм Пільщиковим («Джус») та Олексієм Месем («Мунфіш»), Максим активно просував ідею переозброєння Повітряних сил. У складі новосформованого підрозділу F-16 він встиг здійснити близько 50 бойових вильотів, знищивши 24 ворожі дрони та чотири крилаті ракети.

«Ти в шапці?»: Людина за штурвалом

Поза кабіною винищувача Максим був люблячим чоловіком і батьком. З дружиною Дарією вони познайомилися у Василькові, коли дівчині було 19. Їхня історія була стрімкою і сповненою турботи.

Я відразу відчула спокій біля нього. Оті спокій і захищеність, які бувають біля справжнього чоловіка. Він – моє укриття, – згадує Дарія.

Максим був неймовірно турботливим: постійно переймався, чи тепло вдягнена кохана, купував їй шапки, хвилювався за кожну дрібницю. Подружжя виховувало сина Івана, якому зараз чотири роки. Максим мріяв повезти сина на море і встиг побувати з ним у кабіні літака, передаючи малечі свою любов до неба. На жаль, більшість спільних фотографій згоріла разом із телефоном пілота в момент катастрофи.

Передчуття вічності

В останні місяці життя Максим відчував наближення біди. Втрата близьких друзів-пілотів, зокрема побратима, чий літак збили на його очах, залишила важкий відбиток.

За два тижні до загибелі, складаючи дитяче ліжечко, він сказав дружині слова, які виявилися пророчими. Попри прохання Дарії не говорити про смерть, він наполягав:

Ти маєш то все знати, ти маєш то все чути,- казав Герой.  

Він готував її до того, що може не повернутися, адже розумів ціну, яку платять українські авіатори.

На липень у родини були великі плани: святкування чотириріччя сина Івана, замовлений ресторан, квитки до Львова, мрії про відпустку на морі. Максим не встиг їх здійснити.

Максим Устименко пішов у вічний політ, залишивши по собі врятовані життя, вільне небо і пам’ять, яка житиме у серцях українців.

Нагорода та вшанування

Героїчний вчинок Максима Устименка був миттєво відзначений державою. Того ж дня, 29 червня, Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №444/2025, яким присвоїв пілоту найвище звання.

Нагорода була посмертно присвоєна з офіційним формулюванням:

«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові постановляю: присвоїти звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Устименку Максиму Юрійовичу – полковнику (посмертно)».

Варто зазначити, що у зв’язку з подвигом підполковник Устименко був посмертно підвищений до звання полковника.

Крім «Золотої Зірки», пілот був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (у 2022 році) та посмертною відзнакою Головнокомандувача «Комбатантський хрест».

Передача ордена родині

Через кілька місяців після загибелі, 1 листопада, Президент України вручив Орден «Золота Зірка» родині Героя: дружині Дарії, синові Івану та батькам Максима. Президент підкреслив, що Максим Устименко був одним із найкращих українських пілотів, а його подвиг – це захист життя як такого.

Читайте також:

Кохання під звуки вибухів: як вчителька музики зустріла чоловіка на фронті

Волонтерка закликає перейти до «війни роботів» через втрати піхоти

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”