Мініатюрні шкідники-буйволи, завезені з Америки, нищать сади Вінниччини

Справжня загроза садів з’явилася на Вінниччині. Для садівників «червоними прапорцями» мають стати пошкоджені гілочки. Саме вони є основними симптомами появи в насадженнях серйозного шкідника, буйволоподібної цикадки, яку ще називають горбатка-буйвол, цикадка-буйвол.

Спостерігається осередкове поширення

Про те, що на території регіону спостерігається осередкове поширення цього шкідника саду, повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області. Також він міг перезимувати відносно м’яку та теплу зиму, що склалася у 2024-2025 рр., тому  ймовірність появи його у садах Вінниччини зростає.

Батьківщина цикадок – Північна Америка. Нам завезли паразита із посадковим матеріалом. У Європі шкідник спостерігається з 1912 р., на Закарпатті – з 1963 р. Територією України поширюється переважно із саджанцями.

Особливо небезпечні для молодого саду

Пошкоджують цикадки понад 40 видів дерев та кущів. Наприклад, це клен ясенелистий, терен, глід, волоський горіх, тополя, верба, в’яз, шипшина, бузок. Із плодових полюбляє яблуню, грушу та персик, дещо менше – сливу, вишню, черешню, абрикос, айву, малину, смородину, аґрус.

Особливо небезпечні цикадки у молодих садах: роблять укол у молоденьку гілочку і п’ють сік рослини. Потім цикадка буйволоподібна підростає та обгризає верхній шар молодої гілочки, що призводить до відмирання епідермісу кори. У ранки потрапляє інфекція, наслідки якої можуть проявитися через рік або навіть більше. Дуже любить цикадка виноград, на уражених кущах якого грона уже не наливаються. На пошкоджених гілках утворюється перетяжка, що може обрости горбком. Але струм поживних речовин уже порушено, тому через рік-другий гілка або й вся рослина всихає.

Маловідомий шкідник

Небезпека цього шкідника полягає в його маловідомості широкому колу садівників та городників; відсутності в літературі достатньої кількості достовірної інформації про шкідника, його біологічні особливості та розвиток в умовах України та  прихованому способі життя личинок (так званих німф), – йдеться у повідомленні на сайті служби. – А ще шкідник є переносником небезпечного мікоплазмового захворювання винограду.

Дорослі комахи (розміром 7 мм самець і 10 мм самка) мають зелений колір, вміють стрибати та літати. Спіймати їх руками можливо тільки о 5-6 годині ранку, коли цикадка малорухлива. Яйця білі або перламутрові, видовжені, розміром 1,5х0,4 мм. Самиці відкладають їх рядами по 2-14, найчастіше – по 6-7 в парні надрізи кори та деревини, схожі на округлі дужки. Вони це роблять лезоподібним яйцекладом: на персику такі пошкодження призводять до інтенсивної камедетечі, а на яблуні – утворення виразок, що важко гояться.

Навесні, з квітня по червень, з яєць відроджуються сірі личинки – німфи, які схожі на маленьких «динозавриків». Вони зразу починають активно пересуватися, падають під дерева і живляться на різноманітних трав’янистих рослинах (осоти, молочаї, берізка польова, щириця, паслін, суріпиця та інші), в т.ч. на багатьох сільськогосподарських культурах (люцерна, конюшина, горох, морква, болгарський перець, пастернак, шпинат, картопля, помідори, баклажани).

Як боротися з цикадкою

– Щоб личинки під деревами не харчувалися травою, варто скосити рослинність та замульчувати ґрунт.

– Обробляти траву із середини травня Актофітом. Термін першої обробки – після цвітіння зимових сортів яблуні.

– Якщо особини дожили до осені, то для дерев і взимку, і навесні до розпускання бруньок, потрібен препарат 30Д.

– Уважно оглядайте придбаний посадковий матеріал. Якщо знайдете на ньому ознаки зараження – відмовтеся від покупки. Але якщо саджанець уже ваш, то відріжте гілку нижче за укус та спаліть її.

Читайте також:

Велика небезпека від маленького кліща: на Вінниччині вже 25 хворих на бореліоз

На Вінниччині висадять понад пів тисячі га майбутніх лісів

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз», фото з відкритих джерел