Сьогодні, першого листопада, Герою України Дмитру Коцюбайлу могло б виповнитися 30 років. Він відомий під позивним «Да Вінчі».
«Якщо не хочеш бути рабом — мусиш стояти до кінця»
Дмитро Коцюбайло народився в 1995 році на Івано-Франківщині. З дитинства мав талант до малювання, за що отримав позивний «Да Вінчі».
У 2014 році, коли росія розпочала війну, пішов добровольцем. Дмитро Коцюбайло пройшов Карлівку, Піски, Авдіївку, Савур-Могилу, Старогнатівку. Був поранений, але через три місяці повернувся на фронт.
У 2016 році став командиром 1-ї штурмової роти ДУК «Правий сектор», а в 2021-му — першим добровольцем, який отримав звання Героя України за життя.
За свободу треба боротися. Якщо не хочеш бути рабом — мусиш стояти до кінця, — казав він.
«Його харизма, рішучість і віра у перемогу надихали побратимів»
Після початку повномасштабної війни «Да Вінчі» воював на Луганщині. 7 березня 2023 року загинув під Бахмутом від поранення у шию. Похований на Аскольдовій могилі в Києві.
Його приклад — це символ незламності. Пам’ять про «Да Вінчі» живе в серцях тих, хто продовжує боротьбу за Україну, яку він любив понад усе.
На його честь побратими на Донеччині відкрили пам’ятну стелу — символ вдячності, шани й продовження справи командира, який став легендою ще за життя. Її створив художник Саша Ком’яхов — автор бойового шеврона та візуальної айдентики батальйону «Вовки Да Вінчі».
-Командир завжди об’єднував людей навколо ідеї боротьби за свободу. Його харизма, рішучість і віра у перемогу надихали побратимів. Після героїчної смерті пам’ять про нього продовжує об’єднувати всіх, хто цінує свободу, — зазначили «Вовки Да Вінчі».
Сестра Дмитра, Олександра Коцюбайло, яка служить у війську, написала:
Продовжувати впливати на долі людей після смерті — це феномен. Дмитро усе життя наповнював «річку Перемоги. Тепер наш обов’язок — підтримувати її течію.
