Після полону українського військового судять за державну зраду

31 січня 2024 року Україна повернула 207 військовослужбовців з російського полону. Серед них був 40-річний контрактник ЗСУ Дмитро Платов. Для багатьох ці люди стали символом надії на повернення додому після пережитого пекла. Проте вже за рік після обміну Платова затримали та оголосили підозру у дезертирстві та державній зраді — обвинувачення, які стали предметом тривалого та гучного судового розгляду.

Хто такий Дмитро Платов і що йому закидають

Дмитро Платов народився в Харкові та з вересня 2021 року служив оператором у третій механізованій роті першого механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. За версією слідства, вже 25 лютого 2022 року, на початку великої російсько-української війни, він залишив місце служби у районі Великого Бурлука на Харківщині.

Згодом, 16 березня 2022-го, Платов перетнув державний кордон України в районі села Гоптівка та опинився на території росії, де добровільно здався в полон. Слідство стверджує, що саме після цього він розпочав співпрацю з російською стороною: передавав дані про розміщення українських підрозділів, маршрути їхнього пересування, а також інформацію про особовий склад.

У російських пропагандистських медіа Платов, за даними справи, давав інтерв’ю, виправдовував агресію московського режиму та закликав українських військових складати зброю. Пізніше, коли його «роль» у співпраці стала, за твердженнями слідства, непотрібною, Платова відправили разом з іншими бранцями у рамках обміну назад в Україну.

Хронологія слідства та затримання

Після повернення до України правоохоронні органи розпочали розслідування відносно Платова. Було проаналізовано дані мобільних операторів, фінансові транзакції та інші цифрові сліди, щоб встановити обставини перетину кордону та можливу співпрацю з ворогом. Суд також наклав арешт на нерухомість Платова у Харкові в рамках досудового розслідування.

21 лютого 2025 року Платова офіційно затримали за підозрою у державній зраді та дезертирстві та помістили до Харківського слідчого ізолятора, де він перебуває й до сьогодні.

Позиція обвинувачення та роль свідків

Прокурор у справі, Сергій Яковенко, зазначив, що серед доказів обвинувачення є результати поліграфічного тесту та покази свідків, присутніх під час перетину кордону Платовим». Головним свідком стала колишня дружина обвинуваченого — Анна Платова, яка на момент подій працювала в територіальному центрі комплектування у Харкові.

За даними судового реєстру, саме з нею Дмитро перетнув кордон 16 березня 2022-го. Однак, як вказує захист, між ними були конфлікти, що може впливати на достовірність її показань. Адвокат Платова наголошував, що свідчення дружини можуть бути необ’єктивними або помилковими, і що через її проживання в Канаді неможливо застосувати механізми притягнення до відповідальності за неправдиві свідчення.

Захист також наводить альтернативну версію подій: Платов нібито не залишав частину добровільно, а був побитий невідомими особами 25 лютого і прийшов до тями вже в російському полоні. Цю версію чоловік озвучував знайомим після повернення додому.

Правовий контекст: дезертирство та державна зрада в Україні

В Україні кримінальна відповідальність за дезертирство та державну зраду передбачена Кримінальним кодексом. Під час воєнного стану ці статті — 408 (дезертирство) та 111 (державна зрада) — застосовуються суворо, адже йдеться про поведінку, яка може поставити під загрозу безпеку держави та життя людей.

За даними української статистики, кількість справ за статтею про дезертирство значно зросла з початку повномасштабної війни. Так, правоохоронні органи відкрили тисячі проваджень щодо самовільного залишення військової служби, що відображає загальнонаціональну проблему дисципліни та відповідальності в умовах тривалої агресії.

Водночас експерти та правозахисники звертають увагу на тонку межу між військовими правопорушеннями та ситуаціями, що виникли через тяжкі обставини війни, включно із захопленням у полон чи дезорієнтацією під ворожим тиском.

Суперечки та суспільна реакція

Справу Платова активно обговорюють як юристи, так і широке суспільство. Одні вважають, що якщо обвинувачення доведені, відповідальність має бути невідворотною, адже дезертирство та зрада підривають обороноздатність держави. Інші наголошують на складності ситуацій, які переживають військові в полоні, і на потребі враховувати психологічні, фізичні та моральні наслідки ув’язнення у ворожому середовищі.

Правозахисні організації також звертають увагу на те, що кожен випадок має ретельно розглядатися в контексті міжнародного гуманітарного права, яке окремо визначає права військовополонених та обмежує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за певні дії, вчинені під примусом або в умовах крайньої необхідності.

Читайте також:

У Польщі напали на українку з дитиною та побили українців у трамваї

Перепродаж мобільних номерів померлих: як уникнути повторної травми

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”