Погроми, пожежа в ратуші та масові затримання сколихнули Францію й Італію

У Франції та Італії масові протести проти зростання вартості життя переросли в сутички з поліцією, підпали та погроми. У Франції затримали тисячі людей, а в Італії заворушення охопили Мілан та інші міста. Учасники акцій невдоволені цінами, станом освіти та якістю державних послуг.

Протести у Франції: сотні тисяч людей вийшли на вулиці

У суботу, 17 жовтня, у Франції відбулися масштабні демонстрації, які охопили Париж, Марсель, Ліон, Бордо, Лімож та інші міста. За даними Міністерства внутрішніх справ Франції, в акціях взяли участь близько 550 тисяч людей. Організатори оцінювали кількість учасників у 800 тисяч.

Спочатку більшість демонстрацій відбувалася мирно. Люди вимагали покращення умов навчання, підвищення зарплат і пенсій, доступнішого житла та належного фінансування державних послуг. Однак у низці міст протести переросли в сутички з правоохоронцями.

У Парижі учасники акцій кидали в поліцію різні предмети, підпалювали автомобілі та грабували магазини. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети.

Особливо серйозних руйнувань зазнав Лімож. Там під час заворушень загорілася історична будівля міської ратуші XIX століття. Вогонь знищив дах і спричинив обвалення годинникової вежі. Також повідомлялося про пошкодження громадських будівель та торговельних закладів в інших містах.

За даними Reuters, станом на 18 жовтня у Франції затримали понад 1 800 людей, а сотні правоохоронців дістали поранення. Під час протестів у Парижі помер один із демонстрантів – за попередньою інформацією, через зупинку серця.

Макрон пообіцяв покарати мародерів після масових заворушень у Франції

Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв жорсткі заходи проти учасників погромів і нападів на державні установи. Він наголосив, що мирні демонстранти не повинні відповідати за дії тих, хто грабував магазини та пошкоджував будівлі.

За словами Макрона, усі причетні до насильства мають понести відповідальність за свої дії. Водночас президент визнав, що частина вимог протестувальників є обґрунтованою, зокрема невдоволення високими цінами на пальне.

Макрон пов’язав подорожчання пального з наслідками війни в Ірані. Через зростання витрат на енергоносії французи відчувають додатковий тиск на сімейні бюджети.

Президент закликав не ототожнювати мирні демонстрації з мародерством і насильством. На його думку, дії радикальних груп не повинні позбавляти інших громадян права висловлювати невдоволення соціально-економічною ситуацією.

Що відбувається в Італії

Подібні заворушення спалахнули й в Італії. У суботу, 17 жовтня, масові акції відбулися в Мілані, Болоньї, Турині, Брешії та Бергамо. Учасники протестували проти високої вартості життя, низьких зарплат і погіршення доступу до державних послуг.

Найнапруженіша ситуація склалася в Мілані. У центрі міста, поблизу площі Дуомо, частина демонстрантів почала кидати каміння та інші предмети в правоохоронців. Також учасники заворушень розбивали вітрини, грабували магазини й підпалювали сміттєві баки.

Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети. Через сутички тимчасово закривали станцію метро Duomo, а туристів і покупців евакуювали з окремих ділянок центральної частини міста.

За повідомленнями італійських медіа, під час заворушень у Мілані постраждали 25 людей, серед яких десятеро правоохоронців. У різних містах затримали десятки учасників акцій.

Прем’єр-міністерка Італії джорджа мелоні засудила насильство та заявила, що право на демонстрації не виправдовує погромів. На понеділок, 19 жовтня, уряд запланував нараду щодо ситуації.

Чому європейці виходять на протести

У Франції та Італії демонстрації мають спільні причини – невдоволення вартістю життя, економічними труднощами та якістю державних послуг. Водночас у кожній країні є власні чинники, які посилюють суспільну напругу.

У Франції до економічного невдоволення додалися тривалі студентські протести через стан шкіл, нестачу ресурсів та умови навчання. Акції підтримали профспілки й представники різних політичних сил.

В Італії протестувальники зосередилися на вартості життя, низьких зарплатах і доступності базових послуг. Сутички в кількох містах перетворили соціальні демонстрації на предмет гострої політичної дискусії.

В обох країнах влада засудила погроми та напади на правоохоронців. Водночас місцеві політики визнали, що частина вимог учасників протестів стосується реальних проблем, які потребують вирішення.

Читайте також:
В Україні лише 42% шкіл можуть навчати дітей під час тривог

“Моя совість чиста”: Ращук пояснив, чому віддав чотири роки армії

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”