“Тупа передвиборча агітація”: новий підручник історії викликав обурення

У соціальних мережах розгорілася бурхлива дискусія навколо нового підручника історії України для 11-го класу. А саме його розділу, присвяченого сучасній російсько-українській війні. Педагоги, батьки та громадські активісти висловлюють глибоке занепокоєння щодо того, як у підручнику подаються події останніх років, вбачаючи в цьому спробу представити їх у вигідному для чинної влади світлі.

Окрім того, жваво обговорюється питання, чи є доцільним вивчати настільки свіжі та травматичні події в умовах триваючої війни і яким чином про це слід говорити з учнями.

Видавництво “Ранок”, яке випустило оновлений підручник, відкидає будь-які політичні мотиви, а один із авторів називає скандал спланованою інформаційною атакою. Видання “ВВС Україна” спробувало розібратися, що саме викликало хвилю критики в суспільстві.

Політика замість історії: у чому суть претензій?

Підручник, який опинився в епіцентрі дискусії, насправді є перевиданням праці вже відомих авторів – Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та Акіма Галімова. За цим підручником учні вже вивчають історію, і він є одним із найпопулярніших серед педагогів. Оновлене видання, що спричинило суперечки, охоплює події до 2024 року та має нове оформлення.

Саме в доповнених матеріалах, що знаходяться наприкінці підручника, деякі користувачі соціальних мереж побачили спробу завуалювати складні для влади події 2022-2024 років, применшити роль одних політичних діячів та підкреслити заслуги інших, зокрема, представників чинної влади.

-По-перше, історія ще не сказала своє слово про роль Зеленського, тому не варто поспішати.  Не варто впарювати політику замість історії і гратися в вибори. Бо це тупа передвиборча агітація, листівка, а не книжка, – емоційно відреагувала на своїй сторінці у Facebook депутатка фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко.

Критика також лунає на адресу авторів за позитивне згадування програми “Велике будівництво” в контексті часу, коли країна вже перебувала у стані війни. Опоненти влади неодноразово критикували президента Зеленського за пріоритетність інфраструктурних проєктів над підготовкою до можливого повномасштабного вторгнення.

-“Підручник із культом”: вчимо українських школярів міфам про Зеленського. Це підручник – не про історію. Це про майбутню кампанію. Це про “учітєлько, подивіться, як красиво зроблено”. Це – буклет із політичного піару, в якому немає відповідей на питання, які справді турбують, – жорстко охарактеризував нову книгу користувач соцмереж Владислав Смірнов.

Однією з перших, хто публічно висловив своє обурення, стала молода вчителька історії Марія Воротило. Вона наголошує на негласному правилі серед істориків – не давати професійних оцінок подіям, яким менше п’яти років (через брак об’єктивності та неповну картину наслідків). Крім того, вона зазначає, що люди, які керували країною у період з 2020 року і дотепер, залишається при владі, що також може впливати на об’єктивність викладення.

Марія Воротило також висловила нерозуміння щодо критеріїв відбору подій для підручника, згадуючи ті моменти, які опоненти влади ставлять у провину Володимиру Зеленському з 2022 року. Зокрема, неготовність до війни, заспокійливі заяви влади напередодні вторгнення, відсутність належної евакуації з прикордонних територій.

ВВС Україна ознайомилася з розділом підручника, присвяченого повномасштабному вторгненню росії. Він побудований у хронологічному порядку та містить значну кількість фактів про оборону Києва, Харкова, південних областей, Маріуполя, міжнародну допомогу, біженців, примусове вивезення українців до росії тощо. Слід зазначити, що у тексті дійсно відсутні прямі оцінки дій влади чи будь-яких інших сторін конфлікту, а також висновки щодо можливих помилок, про які говорять політики та військові експерти.

Відповідь видавництва та авторів

Міністерство освіти і науки України на запит ВВС Україна повідомило, що не планує коментувати цю ситуацію.

Водночас голова наглядової ради видавництва “Ранок” Віктор Круглов висловив здивування з приводу звинувачень. У своєму Facebook він написав, що за майже 30 років існування видавництва підручники завжди писали історики, а не політики, і “не було жодного випадку, коли хтось “згори” давав вказівки, що і як потрібно писати в навчальних матеріалах”.

-Підручники саме нашого видавництва перед конкурсним вибором проходять ретельну перевірку: їх вивчають методисти та науковці, педагоги-практики випробовують на своїх уроках. Тільки після врахування всіх рекомендацій підручник бере участь у конкурсі, а там його – абсолютно відкрито – обирають вчителі на основі презентацій та електронних версій, – додав він.

Один з авторів підручника історії та автор популярного YouTube-проєкту “Реальна історія” Акім Галімов також закликав не шукати зради там, де її немає. Він назвав скандал навколо підручника “масштабною спланованою та очевидно замовною інформаційною атакою”.

-Замовляйте підручник, подивіться його, потім можете дати оцінку. Коли даємо оцінку не читавши, стаємо обʼєктом маніпуляцій. Бо хтось вже зробив висновки за нас, – порадив Акім Галімов.

Як говорити про війну з дітьми

Ще одне важливе питання, яке активно обговорюється в контексті нового підручника, – чи готові учні, навіть старшого шкільного віку, до вивчення теми війни, свідками та учасниками якої вони є.

-Це дивна ситуація – обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти. Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році і бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими малюками, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують. Весь цей матеріал проходить по всіх їхніх тригерах. Мені з ними навіть 2014 обговорювати не просто, а тут – Буча 2022-го, – ділиться своїми переживаннями вчителька історії Марія Воротило.

-Багато хто і уявити не може, як складно сьогодні цим дітям, а особливо морально. Ви проводили якісь консультації з психологами, які працюють з нашими дітьми, радились? Ситуація неординарна тим, що все це, про що ви написали у цій книзі, відбувається досі. Діти травмовані, я це вам говорю з власного досвіду. І з власного досвіду я не впевнена, що нашим дітям це зараз треба, – звернулася до освітян журналістка Оксана Тороп.

Проте Акім Галімов вважає, що обговорювати війну з учнями необхідно.

-Я вважаю, що урок разом із вчителем – це якраз і є те безпечне середовище, де треба говорити. Але знову ж таки, це питання, про яке мають дискутувати історики, вчителі, МОН. Без емоцій, без маркування “зрада” -“не зрада”, – підкреслив він.

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”