У МЗС Польщі пригрозили Україні проблемами з ЄС через Бандеру

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький заявив, що можливе включення Степана Бандери та Романа Шухевича до Національного пантеону України може серйозно погіршити відносини Києва з Варшавою та іншими країнами Європи. За його словами, це також створить проблеми для євроінтеграції України.

Про це Босацький заявив в ефірі TVP Info, повідомляє RMF24.

Що заявили у МЗС Польщі

Босацький визнав, що кожен народ і його влада мають право самостійно визначати, кого вважати національними героями.

Кожен народ і його влада мають право обирати таких героїв, яких вважають за доцільне, – заявив польський урядовець.

Водночас він застеріг, що поява у Національному пантеоні постатей, яких Польща вважає відповідальними за масові злочини проти цивільного населення, матиме негативні наслідки для України.

Якби в Національному пантеоні України справді з’явилися особи, відповідальні за масові злочини проти цивільного населення, такі як Бандера чи Шухевич, це б суттєво погіршило відносини України не лише з Польщею, а й із Європою загалом, – сказав Босацький.

За словами заступника глави польського МЗС, Україна може зіткнутися з “величезними проблемами” з інтеграцією до Європи, якщо офіційно вшановуватиме діячів, пов’язаних з ОУН та УПА.

Він також згадав нещодавнє перепоховання голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця у Києві. Босацький заявив, що на церемонії майже не було представників дипломатичних місій країн ЄС і назвав це “польською дипломатичною акцією”.

Польський дипломат також заявив, що у Варшави є претензії до символіки, пов’язаної з діяльністю УПА у 1943–1944 роках.

Україна знає, що під прапорами тих, хто вбивав – до речі, не лише поляків, а й деяких українців, а також чехів, євреїв, ромів, – тобто творців УПА в найгірший період її діяльності, у 1943–1944 роках, Україна матиме величезні проблеми з інтеграцією в Європу, – заявив Босацький.

Що передбачає Національний пантеон

Заява польського посадовця пролунала після того, як президент України Володимир Зеленський підписав закон про створення Національного пантеону України. За даними польських та українських ЗМІ, документ передбачає можливість вшанування, зокрема, людей, які обіймали найвищі державні посади в різні періоди української історії, а також головнокомандувачів і прирівняних до них посадовців низки українських військових формувань, серед яких Українська повстанська армія.

Водночас Бандера та Шухевич наразі не оголошені офіційно включеними до Національного пантеону. Саме можливість їхнього майбутнього вшанування стала предметом заяв польської сторони.

Напередодні Зеленський наголосив, що рішення про те, кого вважати українськими героями, ухвалюватимуть українці.

Український Пантеон точно буде, і тільки українці будуть визначати, хто для нас є героєм, – заявив президент на щорічному Ветеранському форумі в Києві.

Польща вже робила подібні заяви

Це не перша заява польських посадовців про можливий вплив історичної політики України на її вступ до ЄС.

У червні віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Варшава не погодиться на вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА, зокрема Степана Бандери.

З Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу, – заявляв тоді Косіняк-Камиш.

Польський міністр також стверджував, що під час вступу до ЄС країни мають дотримуватися певних вимог, зокрема у питаннях історичної пам’яті.

Таким чином, тема вшанування діячів ОУН та УПА залишається одним із найбільш чутливих питань у відносинах Києва та Варшави. Польська сторона пов’язує її не лише з двосторонніми відносинами, а й із перспективою подальшої європейської інтеграції України.

Читайте також:

У Луцьку 30 людей напали на військових ТЦК та розтрощили авто

Чому День Незалежності України святкують 24 серпня: відповідь знають не всі

Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”