У Вінниці започаткували екскурсії про місцевих борчинь за незалежність України

Жінки, які присвятили свої життя боротьбі за незалежність та державотворенню України понад сто років тому, чиї долі завершилися еміграцією, арештами, тортурами, поневіряннями, таборами і навіть стратою, – що ми знаємо про них? Протягом кількох днів у Вінниці проводилися ексклюзивні пішохідні екскурсії, присвячені цим іменам, більшість яких для нас невідомі.

Вони творили історію

Безоплатні екскурсії відбулися в межах проєкту “Вона зазвучить по-новому”, що реалізується за підтримки Українського Жіночого Фонду. Протягом двох годин учасники тематичної лекції-прогулянки поринули у вир подій, слухаючи історії жінок, які творили майбутнє України. Та дізналися, ким була Харитина Пекарчук і чому вона перша жінка, яка отримала державну нагороду; як Йосипина Лісогор поєднувала медицину й боротьбу за національну ідентичність; як Софія Русова змінювала українську освіту. А ще – про сміливих та рішучих Ірину Шмигельську-Климкевич, Лєту Ярошинську та інших жінок.

Усі вони, до речі, мали дотичність до Вінниці, в певні роки перебувачи тут. А Тетяна Кошиць – з Вінницьких Хуторів, вона дружина Олександра Кошиця, керівника Української республіканської капели – тодішнього серця української культурної дипломатії. Тетяна стає одним із голосів цієї капели, виступи якої мали світовий тріумф. А одним із хітів капели став «Щедрик» Леонтовича. Цією мелодією нині захоплюється весь світ, слухають її щодня і вінничани з годинника Вежі Артинова. І під чарівні акорди «Щедрика» екскурсію привели сюди саме у момент розповіді про Леонтовича та Кошиців.

Зібрати інформацію було важко

Даних про багатьох жінок залишилося дуже мало, але гідеса Руслана Бойко дуже професійно провела дослідницьку роботу та наповнила цю екскурсію живими емоціями, тонкими нюансами та увагою до кожної постаті. А ще учасники дізналися про багато місць та будівель рідного міста, пов’язаних із буремним періодом нашої історії.

Організаторки екскурсії зазначають: за їхніми дослідженнями лише близько п’яти відсотків вінницьких вулиць названо жіночими іменами, до того ж, переважно – на честь тих персон, які навіть не мешкали в цій області.

Шкода, що найчастіше ми не замислюємося, що понад століття тому за незалежність України боролися не лише чоловіки, а й жінки. Їхній внесок був вагомим, хоч і часто залишався в тіні. Проте тепер їхні імена точно звучатимуть вуличками Вінниці. Принаймні, під час таких пізнавальних прогулянок.

Читайте також:

Підземні ходи, жахливі досліди та тіні минулого: історія вінницької психлікарні

Головний архітектор Вінниці розповів, що заважає привести до ладу сходи Артинова

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз», фото авторки