Ветеран із ампутацією зіграв у серіалі про адаптацію після війни
Український ветеран, громадський діяч і військовослужбовець Олег Симороз дебютував у кінематографі, зігравши одну з ключових ролей у драмеді “Повернення”, що вийшла на телеканалі ICTV2. Його шлях до знімального майданчика проліг не через акторські школи, а через фронт, тяжке поранення та складну реабілітацію.
Серіал розповідає про військового, який після ампутації намагається адаптуватися до цивільного життя. Для Симороза ця історія не вигадана – значною мірою вона перегукується з його власним досвідом.
Від активізму до війни
До повномасштабного вторгнення Олег Симороз був відомий у Києві як громадський активіст. Він боровся проти забудови зелених зон і історичних територій столиці, зокрема Микільської Слобідки, садиби Барбана та Осокорків.
Після 24 лютого 2022 року Симороз приєднався до 112-ї бригади територіальної оборони та брав участь в обороні Київської області, а згодом виконував бойові завдання на сході України.
Поранення, що змінило життя
Під час виконання одного із завдань у районі Серебрянського лісу на Луганщині військовий підірвався на протитанковій міні. Унаслідок вибуху він втратив обидві ноги та отримав тяжкі травми.
Евакуація була складною, лікарі не давали оптимістичних прогнозів. Перші тижні після поранення Симороз провів у реанімації, переніс низку операцій і тривале лікування.
Після стабілізації фізичного стану почався не менш важкий психологічний етап – прийняття нової реальності. Сам ветеран пізніше почав допомагати іншим військовим із подібними травмами проходити цей шлях.
Реабілітація і боротьба за доступність
Симороз отримав протези за державною програмою, однак для активного життя потребував сучасних електронних колінних модулів. Завдяки підтримці небайдужих вдалося зібрати близько п’ять мільйонів гривень на більш технологічні протези.
Після поранення він активно піднімає тему безбар’єрності та доступності міського простору.
Інклюзивність має стати нормою, а не винятком, адже військові з ампутаціями не повинні опинятися в ізоляції через непридатну інфраструктуру,- наголошує ветеран.
Війна поруч навіть після фронту
Навіть після повернення до цивільного життя війна не залишила його. Наприкінці 2024 року російський дрон влучив у багатоповерхівку в Києві, де проживає ветеран. Будинок зазнав пошкоджень, вибуховою хвилею пошкодило автомобіль Симороза. Його родина, на щастя, не постраждала.
Дебют у кіно
У серіалі “Повернення” Симороз зіграв ветерана з подвійною ампутацією. За сюжетом його герой переживає втрату, депресію та кризу сенсу життя.
Це перша роль військового у великому кіно. Він запропонував режисерці змінити деякі деталі образу, зокрема – зробити так, щоб персонаж користувався протезами, а не перебував у візку.
За словами колег по знімальному майданчику, Симороз не мав акторського досвіду, але органічно вжився у роль, адже фактично грав себе – пораненого ветерана.
Символ нового українського кіно
Новий серіал “Повернення” став однією з перших телевізійних робіт, де значну частину ролей виконують військові та ветерани. Її сюжет зосереджений не на бойових діях, а на складному шляху повернення до мирного життя.
Про що насправді “Повернення”
Попри воєнний бекграунд, “Повернення” – це історія не про бойові дії. Центральна тема стрічки – життя після фронту і складний процес повернення військового до цивільного світу.
У центрі сюжету – 33-річний військовослужбовець Олександр Кречет, який після важкого поранення та ампутації повертається до Києва. Фізичне відновлення лише частина його шляху. Головна боротьба розгортається всередині: з травмою, почуттям провини перед загиблими побратимами та страхом втратити себе поза війною.
Минуле не відпускає героя буквально – у його свідомості постійно звучить голос загиблого друга Сергія Верби. Цей образо підштовхує Кречета виконати обіцянку – допомогти родині побратима.
Саме ця обіцянка визначає новий сенс його життя. Замість повернення на фронт він змушений взяти на себе відповідальність за сина загиблого друга і підтримати його родину, яка опинилася під загрозою з боку впливового бізнес-ворога. Таким чином історія виходить за межі особистої драми і перетворюється на сюжет про захист, лояльність та моральний борг.
Паралельно Герой намагається адаптуватися до мирного життя, де викликів виявляється не менше, ніж на передовій. Він зіштовхується з ПТСР, відчуттям чужості у власному місті та необхідністю знову навчитися довіряти людям, будувати стосунки і приймати нову реальність.
Важливий акцент стрічки – тональність. Творці свідомо відмовилися від суто трагічного наративу. У драматичну історію інтегровано чорний гумор, іронію та життєву енергію ветеранів. Це дозволяє показати їх не як жертв, а як сильних людей, які продовжують жити, любити і боротися – вже поза фронтом.
Читайте також:
Листи з Пенсильванії: як 400 американських учнів зігріли серця воїнів ЗСУ
На Балі знайдено розчленоване тіло, що може належати викраденому Ігорю Комарову
Яна ТИХОЛАЗ, “СічНьюз”
