Від Іловайська і Бучі до Бахмута і Куп’янська: бойовий шлях піхотинця «Філософа»

Військовий на псевдо «Філософ» – піхотинець, який захищає Україну з 2015 року. За освітою він будівельник, а до війни працював із газовим обладнанням. Проте ще задовго до повномасштабного вторгнення чоловік добровільно став до лав захисників і пройшов через найважчі випробування війни.

Ворог порушив домовленості

Я пішов добровольцем. Мій перший бойовий вихід був поблизу Іловайська. Ми мали зайти на визначену територію та закріпитися, але згодом опинилися в оточенні. Ворог порушив домовленості й почав розстрілювати військових і техніку, які рухалися так званим зеленим коридором. Мені вдалося вижити завдяки тому, що ми з побратимами сховалися за танком і разом із ним змогли вибратися, – згадує боєць.

Із початком повномасштабного вторгнення «Філософ» знову повернувся до бойової роботи. Він брав участь в обороні Києва та звільненні Бучі.

Тоді я був у складі штурмової групи. Ми вибили окупантів і зачистили територію. Побачили тіла дітей, жінок і чоловіків, яких замордували росіяни. Страху смерті не було, як і страху вбивати ворога. Я розумів, що маю зробити все можливе, аби він не дістався мого дому, – розповідає військовий.

В Авдіївці билися безперервно

Після Київщини були Бахмут, а згодом – Авдіївка. Там українським захисникам доводилося витримувати тривалі бої, практично не маючи можливості відпочити.

В Авдіївці ми билися безперервно. Три доби не спали, але вистояли й відбили ворога. Коли виходили, довелося йти мінним полем. Один із побратимів підірвався на міні, тож я ніс його на собі. А потім неподалік від мене вибухнув снаряд із гранатомета. Я перестав чути. Командир підбіг і щось показував жестами, але я нічого не розумів. Тоді він притулив мене до стіни, і поступово я почав приходити до тями, – каже «Філософ».

Після лікування боєць повернувся до свого підрозділу. Згодом опанував нові військові спеціальності: служив кулеметником, був навідником бойової машини, а потім став її командиром. Зважаючи на бойовий досвід і професійні навички, «Філософа» направили на навчання до військової академії.

Після завершення академії я потрапив до стрілецького батальйону. Коли командир дізнався, що я вже маю досвід реальних боїв, мені доручили очолити окрему штурмову групу. Я постійно перебував із хлопцями й разом із ними ходив на штурми, – каже «Філософ».

Знову зазнав поранення

Згодом він знову зазнав поранення, пройшов лікування та повернувся на фронт. Наприкінці 2023 року військовий знову опинився в Авдіївці, де разом із побратимами тривалий час утримував оборону.

Ми пробули там приблизно півтора року. Тримали позиції й доволі добре справлялися зі своїми завданнями. Я особисто заводив хлопців на позиції. На той час уже був командиром взводу, – пригадує Захисник.

Потім були бої на Торецькому, Добропільському та, зрештою, Куп’янському напрямках. За роки служби «Філософ» на власному досвіді переконався, наскільки сильно змінилася сучасна війна.

Раніше відбувалися механізовані штурми, піхота воювала проти піхоти. Тепер усе інакше: новітні технології, повітряна війна, наземні роботизовані комплекси, дистанційне мінування. Проте значення піхоти нікуди не зникло. Не все можна побачити з повітря, особливо коли ворог наближається. А піхотинець може почути його й вчасно відреагувати, – пояснює військовий.

Потрібна сильна мотивація

Саме щоденна робота піхотинців допомагає втримувати українську землю. На переконання «Філософа», для успішного виконання бойових завдань потрібні не лише професійна підготовка та витривалість, а й сильна мотивація.

-Піхота повинна бути добре навченою та підготовленою. Але цього недостатньо – вона має бути максимально вмотивованою. Ми воюємо на власній землі. Наше завдання – не дати ворогу просунутися й знищувати його, – наголошує захисник.

Попри роки війни, поранення та важкі бої, «Філософ» упевнено дивиться в майбутнє. Він мріє про повне звільнення українських територій і життя, у якому більше не буде місця постійному страху.

Читайте також:

ВЛК за 30 днів: що змінилося для військових після полону

Екс-очільник вінницьких ультрас став командиром Третього армійського корпусу

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 33 окремої механізованої бригади