Від нафтовика – до командира роти безпілотників: шлях «Гвардійця» з Сумщини

«Гвардієць» Сергій — військовослужбовець 4-го батальйону 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Його шлях у війську — це дорога зростання: від солдата-розвідника до командира роти безпілотних авіаційних комплексів.

У мирному житті був нафтовиком

У мирному житті Сергій працював у нафтогазовій галузі – там, де кожен метр буріння вимагав максимальної точності, витримки й відповідальності. Ця діяльність не пробачає помилок. Як і війна.

Повномасштабне вторгнення застало Сергія на роботі в Сумській області, поблизу Охтирки. Коли бойові дії підійшли впритул, він разом із колегами був змушений евакуюватися.

Але вже після повернення до міста, першого березня 2022 року, Сергій стояв у черзі до військкомату. Пішов до ЗСУ добровільно, свідомо.

Позивний «Гвардієць» обрав невипадково. Адже строкову службу він проходив у лавах Національної гвардії України.

Бойові епізоди

Перший бойовий вихід відбувся у складі розвідувального взводу поблизу Дворічної (Харківська область). Тоді наші воїни лише опановували новий формат війни з неба. Перші спроби ураження ворога за допомогою Mavic 3 були обережними, але впевненими. Це була інша реальність – тиха, холодна й гранично точна.

У травні 2024 року противник вдруге намагався прорватися в зоні їхньої відповідальності, нахабно й самовпевнено. Але штурм захлинувся. Підрозділ вистояв.

Згодом був іще один важливий етап – перший знищений ворог у складі FPV-екіпажу. Крок за кроком досвід зростав, а разом із ним – ефективність.

Для Сергія головне, щоб кожен боєць повернувся додому живим. Він добре розуміє: війна не закінчиться сама по собі. Вона триватиме доти, доки не буде знищено ворога. У цих словах немає ненависті — лише тверезе усвідомлення реальності.

Читайте також:

40 днів тримав позицію з уламками в нозі

Полює на дронів-«ждунів»: боєць Микола водночас є оператором БпЛА і сапером

Володимир ПРИСЯЖНЮК, за матеріалами 113 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ