Вінниця прощається з Олександром Хвостицьким, який врятував сотні бійців
Олександр Васильович Хвостицький народився 9 квітня 1982 року у Вінниці. Вчився у середній школі №32 та закінчив ПТУ №1 за спеціальністю «механік». Працював монтажником на фірмі з виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій. У родині виховував двох доньок, яким зараз 20 та 14 років, інформує сайт міськради.
Олександр Хвостицький пішов до ЗСУ у перший день повномасштабного вторгнення. Прокинувшись о 6-й ранку, дружина Ірина побачила Олександра одягненим, а поруч стояв зібраний рюкзак. Чоловік тихо сказав:
Війна почалася. Я маю йти. Це мій обов’язок.
Олександр Васильович отримав позивний «RAL». Був водієм евакуаційної машини у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Рятував побратимів у Херсоні, Харкові, Бахмуті, Ізюмі і Торецьку. За відвагу неодноразово отримував відзнаки командування. Це медаль Командувача Сил тероборони «За вірну службу» III ступеня, а також медаль Київського міського голови «Честь. Слава. Держава». Серце Захисника зупинилося 14 грудня 2024 року. Це сталося у бою поблизу села Іванівка (Краматорського району Донецької області). Олександру назавжди залишилося 42 роки.
За словами дружини полеглого Ірини, на передовій Олександра знали як водія від Бога. Щоб витягти поранених з-під обстрілу, він розбирав стіни, прикривав собою і знову йшов у «пекло». На його рахунку – сотні врятованих життів!
Головною мрією Олександра була вільна і сильна Україна, де діти ростимуть у безпеці, зможуть реалізовувати себе та вільно мандрувати краєм.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглому Захиснику України!
Читайте також:
Фелікс ЖАНІН, «СічНьюз»
