Вінниця сьогодні прощається одразу із трьома Героями

Сьогодні, 19 січня, у Вінницькій громаді потрійне горе. Місто прощається одразу із трьома Захисниками. Це Віталій Чернюк, Максим Садич і Олександр Лесь. Їх поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища, інформують на сайті міськради.

Максим Садич. Пішов на фронт став у перший день вторгнення

Максим Миколайович Садич народився 16 серпня 2000 року у Вінниці. Навчався у гуманітарному ліцеї №1 імені М.І. Пирогова. Займався танцями, баскетболом та волейболом, вивчав англійську та німецьку мови.

У Вінницькому національному аграрному університеті, на факультеті менеджменту і права, здобув освітній рівень магістра. Також вчився на військовій кафедрі місцевого аграрного університету.

Коли Максим вчився вже у магістратурі, почалося повномасштабне вторгнення рф. Юнак не роздумував і став на захист України вже у перший день війни, 24 лютого 2022 року. Як каже мати полеглого воїна, він любив свою батьківщину і вважав своїм обов’язком стати на її захист.

Служив у 120-й окремій бригаді тероборони, отримав звання старшого лейтенанта. Воював на Донеччині, Харківщині, Київщині. Загинув від вибухового поранення 15 січня 2025 року у селі Приліпки (Чугуївський район, Харківська область).

Без сина залишились невтішні мати, яка працює вчителем у гімназії №1, та батько – теж Захисник, який несе службу на Херсонщині.

Прощання із Захисником відбудеться о 12:00 в колонній залі №2 за адресою: вул. Батозька, 12 («Реквієм»). О 14:00 воїна відспівають у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 15:00 відбудеться церемонія поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Олександр Лесь. Був електромонтажником у цивільному житті

Олександр Вікторович Лесь народився 5 лютого 1986 року у Вінниці. Закінчив школу №35, а в училищі №19 опанував фах автослюсаря. У технічному коледжі вчився за фахом «Економіка підприємства».

З 2013 року працював електромонтажником кабельних мереж на підприємстві «Вінницькі міські електромережі». Це було 12 років бездоганної роботи. Як кажуть колеги, “золоті руки” та глибокі знання Олександра завжди були надійною опорою для всіх.

У травні 2022 року Олександр Вікторович був мобілізований. Служив у Повітряних Силах та у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського.

Був піхотинцем на Харківщині. 10 січня 2025 року група військових потрапила під дронову атаку. Олександр отримав осколкове поранення. На жаль, після госпіталізації врятувати воїна не вдалося. Це сталося 14 січня. У Олександра залишився 11-річний син.

О 13:00 його відспівають у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 14:00 попрощаються за адресою: вул. Стельмаха, 12А. О 15:00 оборонця поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Віталій Чернюк. Дзюдоїст і будівельник, який пішов на війну добровольцем

Віталій Васильович Чернюк народився 16 жовтня 1980 року у Вінниці. Після школи вступив до технікуму. Відслужив в армії.

Віталій був неодноразовим чемпіоном всеукраїнських, міжнародних змагань з дзюдо. Працював будівельником, мав власну справу. Це була непересічна людина, кажуть рідні Захисника.

У вересні 2022 року Віталій Чернюк пішов на службу добровольцем. Служив у 36-ій окремій бригаді морської піхоти, був командиром саперного взводу на Донеччині. Отримав контузію і мав ускладнення через пневмонію. Довго лікувався в госпіталях. На жаль, здоров’я не витримало. Віталій Чернюк помер 10 грудня 2024 року. У нього залишилось двоє дітей та брат.

О 10:00 з оборонцем попрощаються у ритуальній залі №3 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1. Об 11:00 воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!

Володимир ПРИСЯЖНЮК, “СічНьюз”

Читайте також

Стрілець з Турбова смертю хоробрих загинув на Курщині

Загинув художник із Вінниці Ілля Кокуца, який пішов воювати за контрактом

Доброволець з Вінниці В’ячеслав Грудницький загинув під Часовим Яром