skip to Main Content
З питань реклами на сайті або співпраці звертайтесь:
Прайс Вакансії

Виставку робіт подружжя митців у бубнівському стилі відкрили у Вінниці

Усі, хто любить народне та сучасне мистецтво, цікавиться гончарством та живописом, поважає подільські традиції та хоче більше дізнатися про бубнівську кераміку, – гайда на виставку в артпростір «ЕтноЧари». До 30 березня там буде експонуватися серія робіт неймовірно творчого подружжя, Наталії Лавренюк та Василя Рижого, “Два крила одного птаха”.

Частина культурної спадщини

Викладачі Тульчинського фахового коледжу культури, професійні художники, упродовж чверті століття опановують мистецтво кераміки. Мешкають майстри у Ладижині, але щодня за 40 кілометрів їдуть на роботу, щоб навчати ремеслу молодь. Разом досліджують особливості подільської орнаментики та місцевого гончарства, вдосконалюють навички з бубнівського розпису. На виставці представлено розпис, живопис та кераміку за мотивами бубнівського гончарства.

Бубнівська кераміка, про яку відомо було ще 200 років тому, – це подільська гордість. Ця традиція орнаментального розпису керамічних виробів належить до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Назву стилю дало село Бубнівка Гайсинського району, яке було засноване на місці гончарного осередку.

Орнамент бубнівського розпису складається з рослиноподібних деталей: сосонка, виноград, косиця, індичий хвіст, вилоги. Малюнок наносять трьома кольорами (чорний, зелений, білий) на червоно-охровому тлі. Насправді цей стиль досить впізнаваний та відомий. Ми його бачили не лише в музеях, а на полумисках чи глечиках, що причаїлися на полицях старовинних мисників подільської хати.

Навчалися у бубнівських майстрів

Митці розповіли, чому так важливо зберігати та передавати традиційні знання:

Ми живемо за кілька кілометрів від Бубнівки. Я всіх бубнівських майстрів дуже добре знала з 90-х років. Тепер я розумію, що це були метри гончарства України, – поділилася спогадами Наталя Лавренюк. – У бубнівської кераміки були злети і падіння, але вона не померла. Зараз єдина відома бубнівська майстриня – Тетяна Шпак, директорка музею-садиби братів Герасименків у селі Новоселівка. Їй сьогодні 78 років. Я мала щастя застати ще бабу Франю. Це також одна з найвідоміших майстринь бубнівської кераміки, Фросина Іванівна Міщенко. Вона померла у 2021 році, у 95-річному віці. Говорила з нею про символіку бубнівського розпису: що символи означають і чому так розписували, передаючи традицію з покоління в покоління.

Оксана НІКІТІНА, «СічНьюз»,
фото автора

Читайте також

«Мистецтво однієї родини»: батьки із дітьми відновлюють старовинну барську кераміку

«Кетроські побрехеньки» та кераміку з трипільськими мотивами демонструють на виставці у Вінниці

Поділитися
0 0 голосів
Рейтинг статті
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Back To Top